Red Patriot

З чого починається «самоорганізація?». «Теорія, — як стверджував тов. Гьоте — завжди мертва, тоді як дерево практики — вічно зелене». Спробуйте на ділі зорганізувати бодай найпростішу громадянську ініціативу і Ви зрозумієте, чому за часів ВВВ частина українців пішла в поліцаї і допомагала зачищати своїх. Читати далі »

Ів. М-ко

Тепер, коли ідеї УПА починають приковувати увагу передових сил світу, коли, напр., ця тема стає центральною проблемою міжнароднього з’їзду соціялістичного студентства (див. звіт про цей з’їзд в цьому числі «Вперед»), коли журнал французьких революційних демократів, цієї ростущої не тільки у Франції, але також у Бельгії, Голяндії, Швайцарії, США і т. д., «третьої сили» хоче присвятити ціле число цим ідеям, тепер на весь зріст постає питання: чому ідеї УПА, ці єдинореальні й єдинотворчі протибольшовицькі ідеї, народились саме в Україні? Читати далі »

Карівець Ігор

Справжня Традиція не помирає, а лише змінює форму. У сутінках Європи її тіні бляклі і непомітні для стороннього спостерігача. На тілі Матері формуються раніше нешкідливі виразки. Зараз їх вилікує лише оперативне (чи операційне) втручання. Відчуження від продуктів праці, останній ісламський прорив, атлантисти і євразійці, залишки «національних держав» і компрадорська буржуазія (весь клас, властиво) штовхають до прірви, котру греки називали «Тартар», простіше кажучи «забуття», або, дозволимо собі Подерев’янського: «… всім сподіванням…». Залишаються Слова, в основі котрих платформа для наступного цивілізаційного відродження, україно-європейського, оскільки її західні терени європейські лише номінально. Читати далі »

Іван Майстренко

Достоту фантастична книженція. Її автори — міфічні українські ельфи, згинувші у боротьбі з «орками» (денікінцями) і «темними альвами» (сталінськими реакціонерами). Запалений ними, попередньо настояний на сепаратизмі і класовій боротьбі, вогонь, випередив Фанона, Хо Ші Міна і зрослих на одностатевих стосунках гарлемських марксистів, як мінімум, на кілька десятиліть. Читати далі »

Люсі Вайт

Люсі Вайт — типовий для США «білорасовий сепаратист», з усіма вже витікшими із її писань наслідками, котрі направду дуже прості: сепарація від прогнивших державних інституцій (типовий, майже уітменівський «голос трави»); геть мультирасові жахи («Біла Америка») і, що відрізняє від часто «прискінених» і патріархальних «білих протестантів» — майже непомітний латентний фемінізм і упор на сімейну педагогіку. Читати далі »

Сід Чаплін

Між рядками двох нижчих уривків (чи не вперше в укрмов. перекладах) описується побут прото-скінівської субкультури, ролю котрої до, під час і якийсь час паралельно грали «моди», потім «хард-моди» і, як можливий тупиковий еволюційний варіант — «сьюітскіни». «Прикручені стиляги», а властиво ними і були ці самі моди, любили музику і одяг. Спочатку шмотки, потім — музику, тусу, дівок і бійки. Читати далі »

Олександр Єременко

Це була людина складної і суперечливої долі, з надзвичайно широким діапазоном уподобань і занять. Потомствений царедворець і непримиренний революціонер-анархіст, талановитий геолог і не менш блискучий географ, проникливий історик і вроджений літератор, вдумливий соціолог і невтомний мандрівник…

Все це він — князь Петро Олексійович Кропоткін, якого вождь світового пролетаріату В. І. Ленін назвав «людиною, сповненою вогню і думки», а патріарх вітчизняної геології академік В. П. 06ручев охарактеризував як «енергійного дослідника, прозірливого спостерігача і видатного вченого, схильного до ретельного аналізу і широких синтетичних узагальнень». Народився князь у Москві, у сім’ї, що належала до старовинного знатного роду. Його дідом по лінії матері був герой 18-12 року генерал Судима, нащадок запорізьких козаків, які в XVII столітті боролися за незалежність України. Читати далі »

Вячаслаў Адамчык

Продовжуємо друкувати майже ексклюзивні новели вже відійшовшого білоруського класика, ім’я якого — В’ячеслав Адамчик. Війна, котру він застав іще малим залишила інші, не схожі на спогади «радянських білорусів», сліди. Ні, він не воював у лавах тамтешніх націоналістів, не дозволяв вік, яко об’єктивна причина. Він дивився і записував емоції, котрими переповнив горища своєї підсвідомості. Читати далі »