Bricolage NL  
 

Ацетон («Бійцівський клуб»): «Нас цікавить все: нацики, ліваки, зелені, а ще більше синтези всього вищезазначеного»

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

МЛ «Бриколяж»

Наступне інтерв’ю рясніє перлами на кшталт «комуніст не обов’язково інтернаціоналіст, а націоналіст — реакціонер». Це збігається з нашими дефініціями цих (і частини інших) ідеологічних понять, тому відповіді тов. Ацетона на нашому операційному столі — читайте і препаруйте. Наркоз — згода автора і 5 сторінок його текста; медсестра — правда, для кожного своя і, у підсумку — українська; результат — повне або, принаймні, часткове одужання гуманітарно хворого суб’єкта. Читати далі »

Екологія і соціальне місто

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Автор невідомий

Оточити русифіковані міста ще нашими селами і здійснити засновану на принципі «голови Мао» і чоботах українських хунвейбінів «культурну революцію» — буває сню ночами у жахливих культуртрегерських маревах. Реальність значно прозаїчніша, що розшифровується як простіша і головно — проституйованіша. «Поверніть нам вулиці!» (reclaim the street) — рух далеко не етнічний. Національне коріння новітніх ситуціаністів потонуло в мультирасовому морі, загибіло і поховано у сухому лондонському асфальті. Нам вони цікаві з огляду на рад. позиціоновану соціально-екологічну складову, не зайву в умовах тотальної урбанізації, а відтак і денаціоналізації етнічної фракції в найпросунутіших київських мізка. Читати далі »

Расовий націоналізм — правий чи лівий?

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Ян МакКіні

Де в межах наявного політичного спектру правих та лівих можна знайти філософію расового націоналізму? Для правих — від Раша Лімбафа до Спілки Джона Бьорча, — расовий націоналізм (РН) є соціалістичним, колективістським, лівацьким, похідною марксизму. Для марксистів та лібералів РН — фашистський, ультраправий або й інструмент корпоративних інтересів. Чи хоч один із цих поглядів вірний? Ажніяк. Читати далі »

Радикальний синтез — мудрування або що далі?

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Домінік Гемпшир

Чи не двадцять років поспіль Домінік Гемпшир був провідним філософом та коментатором Нових Правих; крім того, він регулярно дописував у THE SCORPION, журнал, що першим приніс традиції консервативної революції на терени Англії. Протягом останніх двох десятків років під цим інтелектуальним гаслом в часописі розглядалося багато сторін ідеологічного спектру, було проаналізовано цілий ряд різноманітних ідей й обговорено такі видатні постаті, як Лавкрафт, Ніцше, Юнг, Гамсун, Шмідт, ван дер Брук, Лоренц, Штрассер, Ґайдеґер та інші. Читати далі »

Anti-antifa

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Гільгамеш (far-right SHARP)

Псевдо автора умовне, чого не скажеш про переклад вжитого ним же самовизначення. Його важко сприйняти, оскільки семантичне підгрунтя терміна втиснуто до взаємовиключних понять. «Ультраправий скінхед проти расових забобонів» ріже вухо, поза тим ми стверджуємо його онтологічний статус. Під нею, себто назвою, відомі нечисельні зараз групи американських скінхедів, котрі разом із частиною trad-, gay-, sXe-, іndependent-, fencewalkers-scins та greenheads, відкидають нав’язане евоюційним тупиком відношення до іншокольорових суб’єктів, принаймні, у якості обов’язкового для самоідентифікації, а відтак, препаруються під кодовою назвою «націонал-антифа»: свідомі власного походженя і права на нього несхожих на себе. Читати далі »

Теоретичний пломінь надії / «Становлення ОУН» (уривок)

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Зиновій Книш

Аналіз і критика політичного проводу та його діяльности в часі визвольної війни та безпосередньо після неї захопили широкі кола української суспільности, і не самі тільки пізніші націоналісти вели в ній перед. Причин національної катастрофи шукали діячі різних ідеологічних та політичних таборів, і кожен робив це по-своєму та доходив до різних висновків. Монархістичний табір, наприклад, дав тоді глибоку студію історика Вячеслава Липинського, що в своїх «Листах до братів-хліборобів» створив завершену теоретично-ідеологічну основу українського монархізму — гетьманату. Читати далі »

Філософія жіночого існування (рецензія на Сімона де Бовуар «Друга стать»)

Додано 26 лютого 2006 р., Mazepa

Віра Агеєва

Світ, який постає зі сторінок численних романів, повістей, п’єс, мемуарів, наукових досліджень Сімони де Бовуар, — це світ переважно жіночий, точніше, побачений, розкритий з погляду жінки, у її ціннісному контексті. Але і світоглядні, і моральні, естетичні, зрештою, навіть побутові цінності тут виявляються аж надто відмінними від узвичаєних для патріархального суспільства «жіночих» інтересів і соціальних ролей. Саме традиційні уявлення (турботлива й покірна господиня, віддана коханка, хранителька домашнього вогнища тощо) і демістифікуються як силоміць нав’язані жінці «сильною» статтю. Послуговуючись екзистенціалістськими підходами й категоріями, авторка «Другої статі» змогла показати тотальну відчуженість жіночого існування як повсякчасного існування в ролі «іншої», підлеглої, несамодостатньої. Читати далі »

Екофашизм: «зелене крило» нацистської партії та його історія

Додано 11 лютого 2006 р., Mazepa

Петер Стаденмайєр

«Ми усвідомлюємо, що відокремлення людства від природи, від цілісності життя призводить до самознищення роду людського та вимирання націй, і лише реінтреграція суспільства в природу може зміцнити нас — ось провідне завдання біології нашого часу. Сьогодні в центрі уваги вже не людство само по собі, а радше життя в цілому… Йдеться про зв‘язок із всезагальністю життя; тою природою, яка дала нам життя — це і є найглибший зміст і справжня сутність націонал-соціалістичної ідеї». (1). Читати далі »

Еўрапейская «Новая Правіца» і беларуская перспектыва

Додано 11 лютого 2006 р., Mazepa

Мікалай Шкіранда

«Нові ліві — нові праві — нова парадигма» — каже Бенуа. Немає «лівих» і «правих» — є вороги Системи (тов. Ірландець). «Нацики» і «антифа» — дві сторони однієї, апріорі ксенофобної медалі (МЛ «Бриколяж»). Читати далі »

Загадка Сократа — загадка людини

Додано 11 лютого 2006 р., Mazepa

Карівець Ігор

Сократ захоплював багатьох, але також викликав у багатьох ненависть до себе. Постать Сократа неоднозначна в історії філософії. В цьому есеї я хотів би розвіяти деякі упередження щодо нього, а також розбити ті стереотипи, які показують його як цілковитого раціоналіста (Кіркеґор, Ніцше).

Філософія стародавніми греками задумувалася як наука, котра може вирішувати проблеми соціального, політичного та релігійного характеру. Важливо зрозуміти, що філософія не створює проблем, а, навпаки, розв’язує їх. Це прикладні науки створюють проблеми, бо їхній світогляд частковий, фраґментарний, а філософія, навпаки, прагне сформувати цілісний, гармонійний світогляд. Сократ вибрав філософію, чи, точніше, філософія вибрала Сократа, для того, щоб він міг робити кращими громадян Атен. Але сам Сократ не міг цього робити. Він дуже серйозно ставився до сновидінь і до оракулів; він, також, звик слідувати за своїм внутрішнім голосом, який знав більше, ніж він сам (якщо вірити Ксенофону, Сократ називав його «божим голосом»). І сновидіння, і оракули, і «внутрішній голос» — всі ці фактори далеко не є «раціональними» в нашому сучасному розумінні, але саме вони штовхали Сократа на шлях філософії і були вирішальними у виборі ним свого життєвого шляху. Читати далі »