Bricolage NL  
 

Критика комуністичної системи Петром Полтавою

Володимир Мороз

Комуністична система, яку критикував Петро Федун “Полтава”, і яку розглядатимемо ми сьогодні - це теоретична соціалістична-комуністична ідеологія та більшовицька практика, що панували в СССР.

Для того, щоб зрозуміти праці Петра Федуна, насамперед слід торкнутися найважливішої риси усіх його праць, яка випливає з його функціональних обов’язків в Організації Українських Націоналістів і визначає спрямованість підпільних писань. Отже, Петро Федун “Полтава” - довголітній співробітник референтури пропаганди ОУН, її керівник у 1945-51 роках. Він був справжнім організатором, натхненником та керівником тієї масової пропагандистської роботи, яка забезпечила домінування націоналістичних ідей на терені дії підпілля аж досьогодні. Усі праці Петра Федуна були надруковані у підпільних брошурах та періодичних виданнях, а частина передана для публікації, поширення та використання за кордон. Усі праці писалися, друкувалися і поширювалися з пропагандивною метою. Відповідно, усі вони мають пропагандистський характер. Це є та основна риса, без врахування якої праці Петра Федуна ніколи не матимуть належного розуміння.

Петро Полтава висвітлював, пояснював ті питання, які повинні були якнайефективніше сприяти національно-визвольній боротьбі ОУН, залучати їй нових учасників і симпатиків, послаблювати позиції ворога. На жаль, неможливо встановити, наскільки погляди Петра Федуна відповідали тій пропагандистській концепції, яка співвідносилася з потребами ОУН і яка висвітлена в працях за підписом “Петро Полтава”. Саме тому сьогодні ми розглядаємо те, що написано як пропаганда.

Праці Петра Полтави написані і надруковані у 1946-51 рр. Відповідно, вони відображали ті питання, що стояли перед національно-визвольним рухом, перед ОУН тоді.

Головний Осередок Пропаганди при Проводі Організації Українських Націоналістів, яким керував Петро Федун, у квітні 1947 року видав для референтури пропаганди інструкцію, в якій визначені такі першочергові завдання масової пропаганди:

1. Розшифровувати на кожному місці і в усіх середовищах імперіалістичну суть большевизму.

2. Вказувати на те, що політика большевицької еліти в СССР стає щораз більше реакційною, виразно протинародною.

3. Вказувати на посилення курсу большевицької політики на російський шовінізм.

4. Популяризувати нашу програму, наші ідеологічні заложення.

5. Побіч розшифрування імперіалістичної суті большевизму і популяризації нашої програми, треба звертати велику увагу і на поглиблювання національної свідомості народних мас взагалі; на плекання високих національно-моральних вартостей /патріотизму, національної солідарності, жертвенності, героїзму.(1)

Із цього документу бачимо, що з п’яти основних завдань три перших стосуються комунобільшовицької системи, яка панувала в СССР. В подібній інструкції від 7 квітня 1948 року робиться коротке резюме дотогочасної пропагандистської роботи:

“Основна увага нашої пропаганди впродовж останніх чотирьох років була зосереджена головно на розшифруванні протинаціональної (з погляду інтересів як українського, так і всіх інших поневолених большевиками народів СССР), протинародної (з погляду інтересів працюючих мас) суті большевицької системи”.(2)

Обидва документи, як і інші, показують, що поборювання комуністичної системи ОУН ставила на головне місце у своїй пропагандистській роботі. Це не дивно, оскільки найбільшим, а на той час єдиним ворогом українців була червона Москва. Тому Петро Полтава, як один з провідних теоретиків ОУН, у своїх працях значну увагу приділяв критиці комуністичної системи, що в тій чи іншій мірі відображено в усіх його творах (а їх ідентифіковано більше двадцяти). Найповніше ж це питання викладене в праці “Концепція самостійної України та основна тенденція політичного розвитку сучасного світу” (вийшла друком в підпіллі у 1947 році).

В Україні в часи діяльності Петра Федуна суспільство було заражене комуністичною ідеологією, а тому ОУН утверджувала свої ідеї, крім їх прямого пропагування, також шляхом виявлення, висвітлення та використання існуючих всередині більшовицької системи суперечностей. Через це пропагандисти підпілля, зокрема і Петро Полтава, використовували в своїх працях положення комуністичної ідеології, її аргументацію, термінологію; цитували Маркса і Леніна. Ті декларовані, і, щоправда, надзвичайно рідко здійснювані положення комуністичної ідеології, які мали позитивний, прогресивний характер, Петро Полтава вважав основою для критики всього загального негативного в большевицькій системі. Це загальнолюдські цінності, якими фальшиво прикривалися комуністи: демократичні права і свободи, права націй на самовизначення, недопустимість експлуатації людини людиною, розвиток промисловості, міст, ліквідація неписьменності. Цим декларованим принципам протиставляли реальну дійсність радянського режиму - з її тотальним визиском усіх працюючих верств, із жорстокою колоніальною системою господарювання на землях поневолених народів, з повною відсутністю будь-яких прав і свобод, з владою, за визначенням Петра Полтави, невеликої “касти большевицьких вельмож”.

Суперечності між теорією і практикою комунізму, як теж невідповідність інтересам народу ряду ідеологічних постулатів використовувалися з метою зародити сумнів, викликати в людей недовіру до комуністичного режиму, які поступово переростали у його несхвалення, засудження, а далі й поборювання. Проте використання Петром Полтавою деяких положень комуністичної ідеології аж ніяк не дає підстав вважати його їх прихильником - це лише використання суперечностей у таборі ворога.

Аналіз однієї з найважливіших тез комуністичної ідеології про примат класової боротьби і співставлення її із національною ідеєю приводить Петра Полтаву до наступного висновку: “Ідея нації має домінуюче значення серед усіх інших факторів, що впливають на хід історії. Вона є найбільша сила історичного процесу, в зударі з якою капітулюють усі інші сили, скеровані проти неї. Вона через те визначає й основну розвиткову тенденцію історичного процесу”. І далі: “Сторічний майже досвід існування соціалізму доказує, що йому не вдалося знищити чи як небудь захитати ідею нації. Вона із зудару з соціалізмом виходить переможно”. Сьогодні правильність того висновку можна тільки підтвердити.

Демократичні ідеї, які наскрізно проходять через усі праці Петра Полтави, спростовують ще одну тезу комуністичної ідеології - диктатуру пролетаріату, як теж її практичне втілення в умовах СССР - владу “касти большевицьких вельмож”.

Це те, що стосується критики Петром Полтавою комуністичної ідеології. Ще більше зусиль він доклав до критики конкретної практичної діяльності комуністів в СССР, і, зокрема, в УССР.

Практика:

терор;

русифікація;

економічний визиск.

Критика комуністичної системи ведеться з точки зору концепції національної і соціальної справедливості, яка, зокрема, включає:

1) національна незалежність народу в його власній самостійній державній організації;

2) демократична конституційна держава;

3) безкласове суспільство.

Останнє положення дехто перекручує і трактує як прийняття П.Полтавою соціалістичної ідеології. Але це зовсім не так! В умовах більшовицького СССР критика комуністичного ладу з точки зору вільної ринкової системи була б неефективною, а український націоналізм, крім того, постійно виступав і виступає проти визиску людини людиною. Формула безклясового суспільства насамперед була спрямована проти касти більшовицьких вельмож, які реально відігравали в СССР роль експлуататора і було просто необхідно в програмних документах ОУН та писаннях Петра Полтави показати усім в більшовицькій дійсності їх справжнього класового ворога. Також ідея безкласового суспільства йшла в руслі концепції національного солідаризму, яка передбачала об’єднання усіх верств населення навколо національної ідеї.

Підсумовуючи основні напрямки критики більшовицької системи Петром Федуном, можна ствердити її велику цінність як історичну, так і практичну, надзвичайну актуальність в сьогоднішніх умовах, коли комуністи знову намагаються демагогією про соціальну справедливість загнати український народ в ярмо Москви та “касти вельмож”.

1). Р-1197. Короткі вказівки щодо пропагандивної роботи на найблищий час.

2). Р-1197. Вказівки щодо пропагандивної роботи на 1948 рік.

Виступ на конференції пам’яті Петра Полтави (м. Броди Львівської обл., лютий 1999 р.)

джерело: надіслано автором, в рамцях полеміки на «Бриколяж»

Один коментар для “Критика комуністичної системи Петром Полтавою”

  1. Володимир Мороз

    Є стаття Андрія Рибака подібної тематики - “Критика більшовизму в працях Осипа Дяківа” (http://www.cdvr.org.ua/uvr.php?nomer=4&roz=9).

Залишити коментар