Ален де Бенуа

В XV-XVII ст. Європа пережила Ренесанс, «Відродження» в буквальному розуінні цього слова. Як зазначив Ернест Ренан, «люди глянули в обличчя Античности». Але, це відродження не було ані кроком назад, ані простим переживанням минулого; навпаки, воно стало початком нового духовного Шляху і нових пригод фаустівської душі — шляху переможного і тріумфального, оскільки вів він до пробудження. Читати далі »

Аєн Фрік

Калі-Юга наступає і з нею посилюється заснований на паразитичному Західному суспільстві Новий Світовий Лад. Він знищує місцеві, традиційні і опонуючі культури на користь американського моноваріанту. Це значить кока-колу і Бритні Спірз для дітей у Багдаді і Томаса Кінкейда та Уолмарт для норвезьких селюків. Місцеві і традиційні культури упосліджуються і витісняються на периферію — під впливом уніфікуючого культурного імперіалізму, котрий що в Азії, а що у Європі (деінде, взагалі) ставить народи в ситуацію пристосування, перед лицем окупантів. Де ж той опір? Читати далі »

Ацетон, «Бійцівський Клуб»

Даний текст публікується в рамках співпраці між МЛ «Бриколяж» і онлайновою газетою «Бійцівський клуб». У нас різні формати, разом із тим відмітимо грізний (як рев прорвавшої греблю води) факт, суть котрого усвідомлюєш, коли ковтаєш статті про «Марш УПА» і «Японську Червону Армію» із одного, зауважте, флакона. Читати далі »

Жан Одрі

Частину даного дослідження французького професора-індоєвропеїста Жана Одрі «Бриколаж» уже публікував. Зараз вашій увазі пропонується повна версія. Автор, спираючись на дані мовознавства та порівняльної міфології реконструює індоєвропейські соціальні структури, їх відображення у релігії.

Традиція існує постійно оновлюючись (Анрі Корбен). Пізнаючи минуле, отримуємо силу духу предків; лише корені, збережені або віднайдені, роблять нас нами і дають нам сенс, спроможність і напрям творити осмислене майбутнє. Читати далі »

Аляксей Дзермант, Сяргей Санько

Цей текст прислали колєги із Мінська і ми не бачимо нічого поганого у популяризації уподобаної ними «балтської теми». Розвиваючи її сябри втілюють близькі нам геополітичні схеми, саме тому їм завше раді, адже кожен поважаючий себе український патріот «в курсі» — лише вони брати, якщо не по крові, то по духу — однозначно. Крім того, ми рахуємо стратегічно правильним вжиток дійсно братерської білоруської мови — у використовуваних нами автентичних а чи скопійованих текстах, у листах і на форумі — оскільки маргінальність часто синонім революційності. В кожному разі, автори — відомі за межами Радзіми традиціоналісти, чий доробок вартує на увагу українських однодумців. Читати далі »