Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Третя Позиція  —  Націоналістичні бригади
Степан Молчан
Дата публікації 11 грудня 2005 р.
Націоналістичні бригади

Україно! Твої сини-арійці кочували безкрайніми степами Євразії, рухаючись на Схід поклонялися сонцю і вогню, на чолі зі Святославом Завойовником ходили походами на хозарів і прибивали щити на воротах візантійського Царгороду, билися на Калці і воювали з монголо-татарами, козацькі загони уславилися під Дюнкерком і Москвою, 300 українських спартанців героїчно стримували більшовицьку навалу під Крутами і билися у лавах Січових стрільців, легендарної УПА та демонізованої СС «Галичина». Світ знав українців як вправних вояків!

Вулиця. Навколо сотні, тисячі, мільйони людей. Різних, єдиних в одному — хворих на національну імпотенцію з атрофованими національними рефлексіями. Їх інстинкти — примітивне міщанство. Психологічно здорові молоді чоловіки схожі на старезних дідусів зі згаслим поглядом в очах, без жодної іскри. Не шкодуй цих ближніх. Слабкі нашій спільноті не треба. Вони неякісна глина, з якої навіть майстер не виліпить вартісний виріб. Баласт, який треба негайно викинути заради виживання.

Українська нація млява і вайлувата. Ніби нежива. Їй бракує вітальної сили юних народів, первісної руйнівної агресії. Тієї безупинної козацької енергії «bestia sine capite». Наша пасіонарність спить. Флегматичність закувала український дух у кайдани.

Не бійся бунтувати: на роботі, вдома, на навчанні. Всюди і повсякчас. У бунті приходить звільнення від негативної енергетики, вбивається рабське «Я». Йди наперекір соціуму: у Харкові чи Криму, Києві чи Дніпропетровську, —  говори винятково українською. Тебе не розумітимуть, дивитимуться як на дивака. Нехай! Проте виховаєш у собі українського бійця. Поступово. Крок за кроком відвойовуватимеш у чужинців національний простір. Мовний, зокрема. З тебе братимуть приклад свої і зненавидять чужі. Віддячуй їм сторицею: ненавистю і любов’ю. Ненавидь до краю. Ненависть — сильне почуття, що спопеляє душу у вогні, щоб відродитися як птаха Фенікс, палить мозок до нестями. Ненависть до ворога — каталізує любов до Батьківщини.

Один шлях веде до пекла, другий у височінь до сяючої вершини. Обирай. Дорога вгору важка, але відчуття подоланого додає сил і наснаги. Візьми з собою у дорогу найкращого друга АК. У скрутну хвилину він не зрадить, не схибить, допомагатиме підкорювати світ.

«Гвинтівка народжує владу», заповів Мао.

«Людина у мундирі свиня — стрілянина по ній дозволена», — казали бійці РАФ,

«Націоналізм — це постріли», — підсумували наприкінці ХХ століття революційний досвід УНА-УНСО.

Вперед! Бери владу, яка лежить у ніг, чекаючи володаря.

Революціонер не має сім’ї. Заради ідеї жертвує собою. Йде на муки, наближуючи недосяжне «світле майбутнє», розуміє власне приречення, але не звертає з тернистого шляху, не зрікається святих цінностей. Він — обраний творити національний міф. Як Тантал, ледь докотивши камінь на вершину гори, знову падає вниз і все розпочинає з початку. Наче мандрівник, що побачив за обрієм найвищої гори промінь сонця і дереться вгору, долаючи себе: власну ледачість, боягузтво, слабкодухість, борючись з оточенням. Перемога над собою найзаповітніша. Це — доля одинаків, самотніх вовків. Бо ж, «самотній легше йде у бій собі, лишаючи набій». Це — ВІЙНА: людей, націй і рас за життя і панування, за місце під сонцем. Бо, хто бореться, той борець і виживає сильніший.

Анархія має сенс тільки у контексті спротиву державній бюрократії. Існувати за чужими законами безперспективно. Відкинь те, що заважає. Живи за законами предків. Бунтувати завжди важко. Головне — ступити перший крок і обрати об’єкт незадоволення.

Провідники будили націю від столітніх чар морфея до визвольної боротьби. Їм вдалося неможливе. У добу великих соціальних експериментів збудити український дух до повстання, очолити революційний авангард.

….Я — націоналіст і однаково ненавиджу москалів, жидів і буржуїв — поневолювачів українців. Я ніколи не пробачу їм віковічне знущання. Уярмлена північно-східним сусідом нація; гноблена польськими панами і жидівськими спекулянтами, російськими поміщиками і «савєтскімі таваріщамі». Знедолена, рабська, бідна, але рідна до глибини підсвідомості.

Національна буржуазія — фікція. Суть капіталу — соціальний визиск, преференції і бажання нажитися. Капіталіст турбується про власний, жлобський інтерес. Така філософія капіталу. Віра в українського мільярдера Фільтрінеллі, що жертвуватиме статки заради національної революції і сам влаштовутиме акти прямої дії, нездійсненна мрія.

Україна для українців. За правом крові і соціальної справедливості. Для українців, щоб жоден іноземний чи вітчизняний олігарх не скуповував українські заводи.

.…Як набридли задоволені морди олігархів; відвідувачів нічних клубів і казино, яким невідомі злидні і відчуття голоду; юних татових мажорів на супердорогих авто. Боляче дивитися в очі пенсіонерів-жебраків; кинутих напризволяще дітей-сиріт; вкотре обдурених і зневірених політиканами українців.

Націоналісти зобов’язані покласти цьому край!

Велика Україна народжується на вулицях зрусифікованих українських міст. Соціальна практика показує правдивість національної теорії! Її застосування у повсякденні наближує прихід новітнього Бандери . Він не помер. Його дух і образ чекає на друге пришестя.

На межі буття-небуття згадай сакральне: «Україна». Вогонь!

VIVA LA REVOLUTION!

спец. для «Бриколяж web-log»

Догори

Перейти до статей теми:






Где купить верхнюю одежду для мужчин в краснодаре.