Святослав Вишинський,
www.smierc.narod.ru

5 березня Чернівецька обласна громадська організація „Патріот України” здійснила акцію розклейки і поширення листівок пам’яті генерал-хорунжого Романа Шухевича („Тараса Чупринки”) (1907-1950). Цим інформаційним заходом організація висловила свою шану легендарній постаті командира легіону „Нахтігаль”, голови Проводу ОУН в Україні, головнокомандувача Української Повстанської Армії – героя, що дев’ять років очолював збройний антикомуністичний рух на західноукраїнських землях під час та після ІІ Світової війни.

5 березня минає 57 років з дня загибелі Романа Шухевича – постаті, яка самим своїм життям та чином заклала основи сучасної української державності. У цей знаменний день історико-пропагандистська акція „Патріоту України”, здійснена під заголовком „Перший серед рівних”, покликана нагадати українському суспільству постать провідного національного діяча, котрий приніс своє життя на вівтар історії і власною кривавою жертвою підтримав полум’я української визвольної боротьби.

Актом комеморації „Патріот України” віддає свою шану герою та висловлює категоричний пієтет до передових традицій організованого українського націоналізму. Нині ми, нова генерація українських патріотів, переймаємо від поколінь пращурів естафету націотворення. Черпаючи свої сили в минулому і зберігаючи для прийдешніх віків імена полеглих героїв, „Патріот України” звертає свій погляд у майбутнє та оголошує кінцеву війну за утвердження нації.

надіслано автором

Red Patriot

Чесно кажучи, я вже і не сподівався.
Втім ситуація довкола спаленого в Бабиному Яру нацистського прапора поступово зачала розставляти фігури по своїм місцям. Для щойно втрапивших до національного руху нагадаю, що подібні варіанти в Києві вже були, в сенсі латентного протистояння традиційних, старих, бандерівських правих і тоталітарно орієнтованих, націонал-соціалістичних нових. В середині 90-х їх ділили на NS і WP. В Росії існують аналоги, у вигляді теж старих імперських та нових, схильних до расового націоналізму.

в тому числі щодо власної ідеологічної ідентичності

Читати далі »

Red Patriot

Anti-nazi:

1) бути правим соромно, казав колись товариш Верник. Іншими словами, смерть негра з Шулявського секонду не додасть до коробки жебруючої біля того ж метро бабусі;

2) я в принципі не схильний претендувати на корекцію чужого життєвого шляху, допоки кількість цих шляхів не стане претендувати на корекцію мого власного, а це станеться, як тільки число Інших стане візуально спостережуваним, а потім і зафіксованим у власному досвіді;

символ віри вітчизняних авторасистів і просто замаскованих українофобів

музичний супровід:

Skaface:
Skaface - Naziskinhead

Stage Botles:
Stage Bottles - Sometimes antisocial, sometimes antifascist

Les Partizanes:
Les Partizanes - Radio Rabelde

3) ультраправа стихія традиційно етатистська та буржуазно заангажована, більше того, за певних умов їй уготована роль захисників існуючого ладу, про що свідчать неодноразові приклади історичної консервації та співпраці з олігархічними колами, так званою «національною буржуазією»;
Читати далі »

Red Patriot
http://www.untp.org.ua/index.php?id=250

Це навряд чи. Для подібного висновку є кілька причин, підозр та підстав. Почнемо з кінця, з підстав.

Casual як стиль з’явився у далекі 70-і у ще дальшому Альбіоні, а відтак до України він не має властиво “національного” відношення.

Друга частина – “трудовий” досягається ще важче, враховуючи ціни на автентичні Lonsdale, Fred Perry, Ben Sherman і тому подібний, майже бутіковий варіант.

автентичний український сasual )))

Далі йдуть підозри. В їх основі спостережений під час 14 жовтня різноманітний “правий типаж”: від мілітарних одностроїв, карго і френчів до етнічних елементів у вигляді тих же вишиванок. Десь між ними заблукав зазначений автором casual, відмінний від типового для наших ультраправих “обригалівського стилю”: бомбер, бейсболка, боти.

Втім, навіть якщо відкинути голослівні заяви, автор радше стверджує, аніж доводить, що casual дійсно підставовий, в сенсі “націонал-трудовий”.

Характер подібних пашталакань наводить на гіпотезу про прагнення не стільки визначити, як монополізувати певний відтинок культурного простору, а саме простий і зручний повсякденний одяг, чому ні?
Читати далі »

Женя Чуприна

В нашому полку прибуло. Знизу (все залежить від уподобань) двійко перекладів комісара “Фракції еротичних марксистів” та члена Національної спілки письменників України, товаришки Чуприни.

За останніми даними, зараз це автономна частина “Лівої ініціативи”, котра, у свою чергу, має новий сайт - http://www.livitsa.info/Newsite

***

О, яка тиша в українському селі!
І не один бува не гавкає собака,
І ні єдина не ворушиться гілляка.
О, яка тиша в українському селі!

Ген за селом співають п’яні москалі,
Вони кричать, що їх усе дістало,
І баба Мотря переховує знов сало.
О, яка тиша в українському селі!

О, яка тиша в українському селі!
Косматі зорі у міських очах поета,
Столітній вуйко начищає кулемета.
О, яка тиша в українському селі!

І він іде туди, де п’яні москалі,
Йому услід непереможно пахнуть квіти,
Він жме гашетку і стріляє у повітря
За просто так, заради миру на землі!
Читати далі »

Святослав Вишинський, Чернівецька обласна організація „Патріот України”
www.smierc.narod.ru

Ми публікуємо більшість з присланого, навіть якщо ідеологічно це не формат. Саме тому Бриколаж займається обговоренням, а не пропагандою, саме тому написані правими інтелектуалами тексти покликані розвернути картинку для обсервації з іншого боку. І насамкінець, саме тому – якщо Ви прочитали матеріал і Вам дійсно є і хочеться щось сказати – кажіть тут і зараз, по суті самого текста, не про автора, сайт, Мазепу або “Я нє панімаю как можно увязать всьо ето”.

я не хочу цього. Чому я нацист?

Я можу назвати себе ким завгодно, інша справа, що забивши на тексти опонентів (котрі не завжди помиляються, як не дивно) я поступово сповзаю в глибини мажорної догматики і замилувань власним. Також відзначу позасутність пред’яв типу «знову занесло вправо», позаяк розумні люди завжди знайдуть, якщо не спільну мову, то, принаймні, про що поговорить. Послати нах ніколи не пізно. А класики у кожного свої.
Читати далі »

Дмитро Яцюк

З 12 по 16 лютого у Республіці Мозамбік, у приватному Університеті ІСПУ, пройшов перший Курс “Вивчення міжнародніх конфліктів”, який провів екс - президент Мозамбіку, Президент Фундації Жоакім Чіссано, Завідувач Катедри Вирішення Конфліктів, Др. Жоакім Алберту Чіссано.

Курс “Вивчення міжнародніх конфліктів” мав загальну мету надати теоретичну та наукову базу для студентів, для обєктивного аналізу загальнонаціональних та міжнародініх конфліктів. Для цього Курс розпочав початкове вивчення тенденцій, які мають локальний характер, але які провокують ефекти на міжнародньому рівні та навпаки.

Курс тривав впродовж одного академічного тижня та зібрав 37 учасників, які представляли викладацький склад Університету ІСПУ, державні заклади (МЗС Мозамбіку, тощо), а також широке суспільство.
Читати далі »

“Сварог” (скан)

В дитинстві багато хто читав казково-магічну повість “Крабат”, про маленького хлопчика-сорба. По телебаченню показували готичний (навіть зараз) мультик.

Кидатися на араба з ножем – неприпустимо, підставлятися під його, виходячи лише з положень Франфуртської школи – теж. Вихід із лабіринту усталених варіантів є, здебільшого за горизонтом накинутих, мов ковдра на п’яного матроса, західноєвропейських реалій. Його варто шукати, в тому числі заради лужичан.
Читати далі »