Cooperation
Red Patriot
Вже зараз в Києві можна спостерігати небачену досі активізацію правих, котрих, для зручності обсервації, вмістимо до простенької матриці, разом зі своїми лівими візаві.
По одній шкалі (вертикально) відкладаємо суму вже готових загальноідеологічних ознак, за іншою (горизонтально) – схильність до авторитарних установок. На виході нас чекає 4-и, заявивших про себе на рівні низового опору ідеологічні структури: “Нові Ліві” (ядро “Лівиця” та “Баста”, окремі соціал-демократи та анархісти) і “Че Гевара” (вихідці з КПУ) – зліва; Українська Київська громада (Укр. Спротив, Тризуб, Свобода й інші) та Українська Націонал-Трудова партія (скінхеди і динамівські фанати) – справа. За іншою, тоталітарною шкалою, неавторитарний сплав з анархо-марксистів (“Нові ліві”) та новітніх бандерівців (Українська Київська громада) опонує послідовникам Сталіна і Гітлера, “червоним” та класичним, “коричневим” нацистам з “Че Гевари” та УНТП, чиї ідеологічні кроси ближчі, ніж здається з першого погляду. Окремою статею проходять УНСОвці, які пробують модернізувати власну доктрину, звернувшись до новомодньої “мігрантської” тематики, що, в свою чергу, може зіграти з ними злий жарт. Сидіти на двох стільцях одночасно дивовижно не зручно, і тому колишні “антифашистські комітетчики” певен, під тиском зовнішніх обставин визначаться з ким вони, і передусім, що дає їм протекція чисельнішої УНТП, крім і так підгнившої слави; зліва особняком стоять кілька анархістських комьюніті, котрі навряд чи примкнуть до “Че Гевари”, чого не може бути “нікада”.
Всім відомі стосунки між “Новими лівими” та замаскованими під “ортодоксальних марксистів” сталіністами з “Че Гевари”. Про яку-небудь бодай теоретичну співпрацю йтися не може, з причин більш ніж прозаїчних: УПА, Голодомор, Троцький, антисемітизм, класова колаборація, реакційність, позалаштункове перетягування ковдри й інші.
Щось подібне відбулося в правому середовищі, коли намагання УНТП монополізувати інтерпретацію ідеологічних положень закінчилося відходом низки орієнтованих на чинний націоналізм організацій. Кров тов. Крота освятила розрив пуповини, через котру здійснювався нацистський ентризм, тепер “націоналіст”, це передусім культурно орієнтований український державник; “нацист” – схиблений на кольорі шкіри напівп’яний футбольний фанат; “новий лівий” – антифа-патріот; “старий” – “че геварівець” – за незначним винятком проплачений придворний “марксист”.
Кожен з них рухається раніше обраним шляхом, свято і патетично переконаний в помилковості інших. Це нормально, як і те, що між “Лівою ініціативою”, припустимо, та “Українським спротивом”, принаймні теоретично, можлива спіпраця. Для цього треба подолати апріорі закладені упередження, і згадати спільне для обох, хай це буде підтримка ідеї визнання УПА; “любов” до УНТП та радянського минулого, в одному антифашистському флаконі; колір сподівань, нарешті. І їм і нам близький образ українського демократа-соціаліста часів УНР, бандерівцям - з типових українофільських позицій, нам – через соц-революційну складову.
Ще сто років тому “Кобзар” і “Капітал” поєднували тісні діалектичні, майже інтимні узи національного і соціального визволення. При чому Шевченко не означав шароварщини, а Маркс – українофобії. Згадаймо соціал-демократа Петлюру, соціаліста-революціонера Грушевського, кому подобається – комуніста Винниченка, “червону отаманщину, есерівську вольницю”, під синім небом чорні махновські прапори…; в цілому ліві УНРівські уряди, націонал-комуністичну генерацію, згинувших в УПА членів КПЗУ, шестидесятників та існувавший протягом СРСР антиімперський спротив зліва. Коріння наших сподівань та історичні попередники свідчать про спільний стовбур, висимо на різних гілках.
Парадокс у тому, що у носіїв антифашистських, і зліва і справа, генів, спільного значно більше ніж із зазначеними вище, здавалося б, “двоюрідними братами”, чиї попередники з однаковим захопленням будували Освенцім і ГУЛАГ; полювали на власні “ліві опозиції” - троцкістів і штрасеріанців; гнали до Німеччини або Сибіру; вивозили чорнозем і збіжжя; розстрілювали євреїв і мельниківців в Бабиному яру…
І ми й вони орієнтовані за деколонізацію життєвого простору, вони – в культурному, ми – в соціальному розрізі. В обох випадках присутній негативізм по відношенню до теперішнього стану, в обох – архетип Батьківщини і образ ворогів: зі свастиками, серпами-молотами і баксами-фунтами.
Навіть бандани однакових, протестних кольорів.
для Бриколаж
13 березня 2007 р. 00:58:27
Ти забув написати про те, що соціальний та віковий склад всіх вищеперахованих тусовок однаковісінький.
13 березня 2007 р. 02:21:50
УНСО вже підсажено на гроші Жванії через проект Луценка “Народна самооборона”. Так Тополя став антифою :))))
13 березня 2007 р. 02:36:48
Браво!
Дійсно не поганий аналіз розкладу в середовищі сучасного політичного маргіналітету (надіюсь тимчасового для “Нових лівих”;)
Хоча з правими не авторитарщиками дуже важко буде співпрацювати - лишень в якості єдиного фронту ситуаційно мені вбачається. Дуже вже багато між нами відмінностей так як і спільних точок.
А там історія покаже…
13 березня 2007 р. 16:06:17
це дуже примітивний аналіз. коли він перестане бути хоббі, доведеться ускладнювати)))))
13 березня 2007 р. 16:54:08
Пісец, наче УНСО рупор українського націоналізму! Невже ніяк не зрозуміти, що всіх в одні й тіж самі рамки не загнати (та й розвідка доволі примітивна: або цілеспрямована контрпропаганда, або зв*язки ГБешні, тільки ж нащо їх видавати?) А що робити з іншими рухами та організаціями? УНТП мабуть дух Гітлера з того світу фінансує :).
13 березня 2007 р. 17:24:45
десять років тому було. я застав ще останній з’їзд Корча. Слід відмітити, що деякі колективні ритуали ліпше секса)))
Мова якраз за те, що всіх не треба вганяти в рамки, і любити УКраїну, не те саме, що ганятися за неграми на Шуляві. Власне, якби УНТП з таким самим “рвєнієм” валило начальників жеків і бюрократів з київради, все було би люкс.
А хто їх фінансує ти мабуть сам знаєш.
13 березня 2007 р. 17:51:15
До Мазепи з приводу УНТП:
Можливо, мені здається що знаю, а на справді… усяке може бути. Я вже колись мав змогу переконатися у системності правих “контор”, та мені чомусь не віриться що УНТП проект СБУ. Хоча повторюся, усяке може бути.
Особисто мені й не подобається чисто расистський напрям УНТП, хоча хлопці постійно акцентують увагу на своєму СОЦІАЛІЗМІ. Хоча серед т.з. ультра-правого середовища досить велика кількість, що розуміє згубний вплив взагалі бюрократії на суспільство. Та й вітрини “МакДональдсів” і “мерси” саме праві в Київі бьють. А можливо я і не знаю про героїчні акції місцевих антисистемних анархістів-синдикалістів :))).
14 березня 2007 р. 03:50:21
не важливо чий проект УНТП, головне його наповнення - наповнення чисто спекулятивне -характерне для фашів.
говорять про захист пролетаріїв, а на справді ратують за його закабалення капіталом. Це традиція ще за часів мусоліні (бувший соціаліст, якому дали бабло на “ультранаціпроект”) - потім пішла Угорщина, Хорватія, і накінець індустріально розвинута Германія.
Всьо, тут я навіть неолібералізм можу підтримати (єдиний фронт однако))), але цих запроданців не можу назвати не тещо лівими, навіть НАЦІОНАЛІСТАМИ!! - це просто політичні разводіли, от і все. Така в них традиція ще за часів Муцсоліні - перший предав соціалістичний інтернаціонал (2-й) в своїх шкурних інтересах, а ідеологія - тио вже справа техніки)))
Я сам можу написати нацистську тєлєгу, але не зроблю цього ніколи!
Бо не можу прєдать 1848-9 рр., Паризьку коммуну, 1917 р. а також УНР!!
15 березня 2007 р. 01:20:50
Да, макз, ваша примитивная предвзятось, а также самолюбие: шо правый так казлина, що левый - ангел: “Ваще тока мы спасем мир”, - вызывает только сочуствие, ну и конечно радость. )))
15 березня 2007 р. 11:50:32
Бону. Сонечко. Ти ще в школу ходив (якщо не до дитсадку), коли де-хто цим бавився. ;-)
15 березня 2007 р. 13:36:27
мені, між іншим, апріорні упередження теж не подобаються.
17 березня 2007 р. 12:54:18
Вован, до мемуарів справа доходить? Злістно ти як, і сонячно.
17 березня 2007 р. 14:51:21
ага. нахуй такі упередження. і посилання на “класиків” в кінці кожного речення - теж хуйня.))
18 березня 2007 р. 03:57:57
2 Лимонов
Я ніде не вів розмову про “шо правый так казлина, що левый - ангел: “Ваще тока мы спасем мир”, є такі явища, як “праве в лівому”, і “ліве в правому”, що вже ставить ці дві течії в неминучий звязок між собою.
от наприклад є НБП, говорять лівою риторикою і позиціонують себе як ліві, зате дії НБП - тупо праві - це щодо “праве в лівому”)))
Таких прикладів багато..
А те що вас радує нас радує в два рази більше- таким чином “ліві” праві стають все більше правими і займають свою історичну нішу - служіння капіталу))
21 березня 2007 р. 14:56:20
дивує, скільки народу займається ідеологічно вивіреною діяльністю, і роздачею листівок між своїми ідеологічними друзями)
де ж віра б будущеє? невже смисл жизні в ідеології?
якесь нераціональне заняття