Комусь неприємний, проте завжди факт — при написанні „Партизанської війни” Че використовував досвід УПА. Української повстанської армії. Бандерівців. „Зрадників і гітлерівських посіпак”. Як канонічний і канонізований марксист, символ збройного опору у 20 столітті опустився до легітимації „бандитської практики”?
Читати далі »
1.Доброго дня нашим білоруським однодумцям. Дякуємо за те, що погодилися дати нам інтерв’ю. Розкажіть про ідеологічні приорітети і напрямки діяльности вашої організації.
Алесь Мікус
:
Дабрыдзень. Крыўская Драўгія Друвінгаў GEGA Рух — гэта садружнасць сведамых і актыўных асобаў, што задзіночыліся дзеля абароны і прапаганды ўсяго таго светагляднага комплексу, які мы пазначаем словам
Крыўя
. Крыўя для нас — гэта нашая слаўная мінуўшчына і не менш слаўная будучыня, з якіх тут і цяпер мы творым сваю цяперачыню. Назва „Беларусь” — накінутая нашай краіне за часоў хрысціянізацыі і расейскіх прэтэнзіяў на нашую зямлю. Праўдзівая назва гэтай зямлі — Крыўя. Гэта лучыць нас не толькі з асноўным нашым этнатворчым племем крывічоў, але і з адмысловым сакральным статусам нашай зямлі, які надавала ёй месцазнаходжанне на вытоках рэк, на водападзеле паміж Балтыйскім морам і морам Чорным. Нездарма назва крывічоў паходзіць ад балцкага „крывіс”, што значыць „святар, крэў” — як з балцкіх моваў вытлумачаюцца і назвы іншых нашых плямёнаў дрыгавічоў, радзімічаў, яцвягаў. Усё гэта ўлучае нас у агульнабалцкі культурны і цывілізацыйны кантэкст, як бы ні маніліся расейскія прыхільнікі „славянскасці” нашага народу давесці адваротнае.
Читати далі »
Одним з кількох визначальних принципів сучасного українського анархізму (СУНА) є есхатольогічний чинник. Саме тому, иншим, назагал синонімічним до СУНА словосполученням є
апокаліптичний анархізм
. Апокаліптичний тому, що незважаючи на всю повагу до різноманітних лібертарних ініціятив, революційних здвигів і проявів соціяльного невдоволення СУНА наполягає на принципово неможливому втіленні жадної, більш — менш мастштабної нонконформістичної позиції.
Читати далі »
Людина знаходиться в тенетах споживання. Скільки виробляється непотрібних продуктів для життя людини! Продукти алкогольної, тютюнової, м’ясної, „солодкої”, кавової промисловості нищать здоров’я мільйонів і мільйонів людей. Хвороби цих людей пов’язані з неправильним харчуванням. Вони йдуть до лікарів, а лікарі працюють на фармацефтичну промисловість, яка, нібито, допомагає „відновити” здоров’я жертв споживання. Таким чином, мільйони людей працюють не на себе, а на ці компанії та фірми, котрі рекламують свої непотрібні продукти. Мільйони людей витрачають гроші не на саморозвиток, а йдуть за своїми звичками, які сформувалися під впливом реклами тих чи інших непотрібних продуктів.
Читати далі »
Теоретичний пошук триває і зовсім нещодавно мережевий проект „Бриколаж” було прийнято у якості українських носіїв ідеології Третього Шляху і націонал – анархізму зокрема, до міжнародної Н-А комюніті:
Тема цього есе зводилась до спроби визначення революційного духу і проголошення його сконання в Європі. Але на початку я сказав, що цей дух є лиш відтинком орбіти величезного історичного циклу. Йому передує раціоналістська душа, а за нею йде містична душа, вірніше марновірна. Можливо, читальникові цікаво буде дізнатись, що ж таке марновірна душа, в яку переходить період революцій. Але говорити про це побіжно не випадає.
Читати далі »
…Ніколи в історії насильство не починалося пригнобленими. Як вони можуть бути тут ініціаторами, якщо самі є результатом насильства? Як вони можуть бути хрещеними батьками чогось, чия об’єктивна інавгурація призвела до їхнього існування як пригноблених? Не було б ніяких пригноблених, якби попередньо не було ситуації насильства, спрямованої на їх упокорення.
Читати далі »
Поразка „реального соціялізму” і відродження анархізму у Східній Європі.
Разом із крахом комуністичної тоталітарної системи у 1988-91 роках у країнах так званого „соціялістичного табору” почалися процеси демократизації і лібералізації громадського життя. Разом із багаточисельними буржуазно-демократичними партіями починається підйом антисталіністських лівих рухів, котрі разом із критикою так званого „реального соціялізму” виступали проти переходу до капіталістичного ладу. У країнах Східної Європи почався бурний процес віжродження анархізму. З’являється купа абсолютно ріжноманітних ініціятив: одні брали за основу традиції клясичного анархізму, инші ж орієнтувалися на досвід сучасного західного анархістичного руху — автономів, анархо-екольогічний рух, лібертариянство і так далі.
Читати далі »
Одним із постійних моментів діяльности міського партизана полягає у його причетности до справ народа, що дозволяє йому отримувати народну підтримку.
Там, де урядові дії стають абсурдними і корумпованими, міський партизан повинен не задумуючися зробити крок і показати, що він виступає проти уряду і тим самим заручитися народними симпатіями. Наприклад, нинішній уряд накладає на людей важкий фінансовий тягар і занадто високі податки. Це є приводом для міського партизана напасти на органи, шо займаються збиранням податків для диктатури і ускладнити фінансову діяльність, використовуючи проти цього революційне насильство.
Читати далі »
Книжка Юрія Луцького «Між Гоголем і Шевченком» має дещо оманливу назву, оскільки передбачає наявність певного, більш-менш значного хронологічного проміжку між обома письменниками, заповненого тими чи тими історичними подіями й персонажами. Насправді ж, як знаємо, Шевченко народився лише на п’ять, помер на дев’ять років пізніше за Гоголя; його «Кобзар» з’явився через дев’ять років після першої збірки Гоголевих «малоросійських» повістей, але за два роки до його вершинних «Мертвих душ»; з формального погляду вони були, по суті, сучасниками.
Читати далі »
