Ніколас Уолтер

Так, існують. В той час як більшість анархістів заперечують релігію та ідею Бога як глибоко антигуманні та як виправдання земної влади та рабства, деякі віруючі різних релігій, розвиваючі свої ідеї, дійшли анархістських висновків. Як всі анархісти, ці релігійні анархісти поєднують протиставлення себе державі з критичною позицією щодо приватної власності та нерівності. Іншими словами, анархізм не обов’язково є атеїстичним. Насправді, за Жаком Еллюлєм (Jacques Ellul), „біблійна ідея веде прямо до анархізму, і в цьому, згідно християнських мислителів, полягає єдина „політична анти-політична” позиція” [цитата за Пітером Маршалом, „Вимагаючи неможливого” (by Peter Marshall, Demanding the Impossible, p. 75)] Читати далі »

Д. Храмовник

Я живу, а потім я вмру. Це все.

Висячи серед великої порожнечі, дихаючи її холодним повітрям. У трансі споглядаючи вирування ілюзій навколо.

Звідки я? куди я? і що я? і що хапає мене, втягуючи у коловорот умовностей? Один з безчисельних, необов’язкових вихорів ілюзій, який чомусь (чому?) намагається трохи-мить-хоч-ще протримати своє існування, стягуючи сам себе у одне ціле болем та страхом. Безсенсовний організм, в якому, як кров, тече безсенсовне страждання, який фокусується на ньому, щоби ніяк і ніколи не побачити своєї безсенсовності. Навіщо воно жує мене, і я жую його — і як виборсатись з цього кубла, і як вийти у порожнечу? Читати далі »

Ніколас Уолтер

В даному контексті анархізм визначається як політична та соціальна ідеологія, яка стверджує, що людські групи можуть і мають існувати без будь-якої інституційованої влади; особливо це стосується історичного анархічного руху останніх двох століть. Релігія визначається як віра в існування та значущість надприродньої істоти (істот), в першу чергу ми говоримо про домінуючу іудео-християнську систему останніх двох тисячоліть. Моїм предметом зараз є питання: чи існує необхідний зв’язок між цими двома явищами, і якщо так, то який? Відповіді можливі такі: Читати далі »