Джеймс Коноллі

На разі в Ірландії працює низка агентств, які опікуються збереженням національного духу в серцях людей.
Ці агентства, незалежно від того це рухи за ірландську мову, літературні товариства чи комітети пам’яті, поза сумнівом, виконують потрібну для нашої країни роботу, яка допомогає зберегти від згасання дорогоцінну расову й національну історію, мову й характерні риси наших людей.
Читати далі »

Данієл де Леон

Скасування капіталізму — завдання робітничої класи

Робітнича класа світу (окрім Радянського Союзу) опинилася сьогодні в небувалому досі становищі. Хоч вона й несвідома цього, але перед нею той факт, що законами суспільного розвитку людства вона покликана виконати завдання величезної ваги, наслідками своїми сягаюче далеко в майбутність. Та саме тому, що вона не уявляє собі того історичного завдання, покладеного на неї економічною еволюцією, робітнича класа стоїть неприготована, безпомічна, майже без надії й очевидячки без ясного погляду в майбутність та без відповідного соціяльного принціпу. Стоїть посеред достатків сотворених своєю працею й своїм генієм, має засоби і змогу негайно творити свою долю, а проте хапасться за соломину, дарма що коли й успіє ухопитись за неї, то не врятується, але ще швидше упаде на саме дно суспільного моря, і з нею потоне усе, що подало надію на зріст і поширення цивілізації.
Читати далі »

Іван Павло Химка

Друкуємо скорочений переклад англомовної рецензії І. П. Химки на спогади Леоніда Плюща, яка появилася в Журналі українських студій, ч. 9 (осінь 1980 р.), виданні Канадського інституту українських студій. Уже після того, як появилася рецензія, спогади Плюща вийшли друком українською мовою: Леонід Плющ. У карнавалі історії. З додатком Тетяни Житнікової-Плющ. Редакція, вступ і переклад Марка Царинника. („Сучасність”: б.м., 1980). 375 стор. Текст цього видання відрізняється від рецензованого американського видання тим, що перекладач „зберіг деякі деталі про українські справи, які не ввійшли до англомовного видання” (стор. 13). Ми замінили всі посилання на англомовний текст посиланнями на видання „Сучасности”, з винятком останньої цитати в першому абзаці, яка існує тільки в англомовному варіянті.

Оригінальний текст спогадів, написаний російською мовою, опубліковано в Лондоні 1980 р. Досі, крім англійського перекладу (1979 р.) появилися переклади в французькій (1977 р.) та італійській (1978 р.) мовах, і є готовий до друку німецький переклад.

Редакція
Читати далі »

О. Зерницький

Чому Микола Хвильовий і його генерація став нині прапором усіх напрямків української визвольної думки? Чому таким прапором не стало СВУ, що діяло в той самий час і навіть після розгрому хвильовизму? Адже для націоналізму, напр., ідеологія антирадянського СВУ мусила бути ближчою, ніж комунізм Хвильового. Проте Донцов ще й сьогодні підносить на щит не СВУ, а Хвильового.
Читати далі »

Григорій Косинка

Це було літом, любий читачу…
Сонце золоту пряжу пряло на Дніпрі, а в степу білими як молоко гречками меди пахли… Ні, ні, я розкажу тобі про мед, але обмину красу… Добре?
Читати далі »

wikipedia

В Україні, як це не дивно, досить респектабельних соціологів, не сприймаючих навіть апостеріорних положень таких потужних явищ як Франкфуртська школа і фрейдо-марксизм (і властиво, класичний фрейдизм, також) – цих лакоонових змій повоєнного капіталізму тощо, з однієї, конспірологічно-шизофренічної причини – частина, якщо не більшість їхніх діячів були німецькими євреями (у нас, прикладово, тов. Райх, м.Броди, Львівської області). Не виняток Маркузе, біографію (щоправда, недописану) котрого пропонує “Вільна Енциклопедія”. Сподіваємось, вона підштовхне вас до творів, мокрих від затопивших критичний розум емоційних цунамі, особливо у порівнянні з сухою бадилиною біографічного нарису.
Читати далі »

Тарас Бульба-Боровець

Не зважаючи на обструкцію з боку традиційно налаштованих націоналістичних елементів ми продовжуємо демістифікацію національно-визвольних змагань часів Другої Світової. Цього разу стверджуються кілька примітивних за звучанням (стосовно патетичності а-ля - «вибухових» – після короткої наради вирішили утриматися) напрямних:
Читати далі »