Дмитро Яцюк, Мозамбік, dyatsyuk@ispu.ac.mz + 258 84 260 4620

Трохи історії

Одним з перших українців у Мозамбіку (або принаймі людиною, яка мала українське коріння), можна назвати Льва Крюгера, сина української мами та німецького тата, який народився у далекому 1912 році у Хабаровську (Россія). Його український дід, Арсеній Шворін, був вчителем у Києві, але через свою участь у політичній діяльності проти царату у русі народників, був висланий разом із родиною на російський Далекий Схід. Лев Крюгер прожив довге і цікаве життя переважно у китайському Далекому Сході, але з 1954 року він проживав у Мозамбіку, де професійно займався мисливством. Лев Крюгер помер у 2004 році, не доживши 2-х місяців до своїх 92 років і був відспіваний у грецькій православній церкві міста Мапуту.
Читати далі »

оргкомітет руху “Нові Ліві”

Ми щойно отримали повідомлення з Нью-Джерсі про значне погіршення стану здоров’я нашого друга, людини, щиро відданої українській лівій справі - Левка Івановича Майстренка, сина і вірного бойового товариша свого батька, легендарного Івана Майстренка. В останній час Левко Майстренко був зосереджений на підготовці до другого видання праці Івана Майстренка «Історія боротьбизма».

Левко Майстренко пересувався в Харкова до Києва, коли німецько-нацистськи загарбники захопили Західну Україну. Він ще в юному році вступив до лав УПА, а потім опинився в США, де політично та організаційно приєднався до батька. Там він щиро встав на позиції українського соціалізму та вступив до лав Української революційної демократичної партії (група «Вперед») на чолі з Іваном Майстренком. Залишається він на тих позиціях і зараз.

В цю складну хвилину від імені Мережевої лабораторії «Бриколаж» та Організаційного комітету руху «Нові ліві» ми бажаємо Левку не зламатися, побороти підступну хворобу та мужньо триматися у житті!

Прохання надсилати листи та телеграми підтримки Левка Майстренка за адресою:

Levko Maistrenko
66 Cedar Grove Ln Apt 20
Somerset, New Jersey
USA 08873

АЛЯКСЕЙ ДЗЕРМАНТ

Беларусаў трымаюць паганскія карані. Як балтаў, як скандынаваў.
…Без паганскіх каранёў нацыя – перакаці-поле, народы так званыя інтэрнацыяналісты ці нават праваслаўныя атэісты.
Дык трымаюцца за ўласны тын Беларусы –
кшчоныя паганцы, самаісныя, як пан бурштын.

Рыгор Барадулін

Паганства ў Беларусі ніколі не знікала. Яно дагэтуль застаецца пакрыёмай духоўнай і культурнай асновай нашага этнасу. У варунках, калі ўжо няма хрысціянскай манаполіі на духоўнае жыццё беларусаў і прыгнёту з боку камуністычнай ідэалогіі, з’явілася магчымасць не толькі займацца вывучэннем старадаўніх веранняў, але і адкрыта дыскутаваць пра актуальнасць язычніцтва для цяперашняга часу. Што можна сказаць пра перспектыву паганскага адраджэння ў нашай краіне?
Читати далі »

автор колективний

15.12.2006 о 13:30 біля офісу Світового Банку за адресою вул..Миколи Грінченко 4, відбудеться акція протесту під гаслом «Світовий Банк убиває Дністер!» проти фінансування Всесвітнім Банком Дністровської Гідроакумулюючої Електростанції (ДГАЕС).

Раніше було заявлено, що акція мала пройти біля офісу СБ на Лисенка 2, але як нам стало відомо сьогодні офіс банку терміново переїхав на вул.. Миколи Грінченко 4, а в понеділок знову кудись має переїжджати. Такий ось… мігруючий Банк. А може він когось боїться? В комерційній місьдовідці телефон Банку не дають…

Нагадаємо, що організатори акції переконані, що Всесвітній Банк не повинен надавати кредит на проект добудови ДГАЕС, адже побудова цього об’єкта має сумнівну користь для енергетичного сектору України, а також несе у собі техногенну, екологічну та соціальну небезпеку.

Акція також має за мету привернути увагу до нерозбірливості Банку у виборі проектів для фінансування. Кредити, що їх надає Світовий Банк, у переважній більшості не приносять позитивних змін, проте збільшують зовнішній державний борг України.

В акції візьмуть участь активісти громадських організацій: CEE Bankwatch Network, руху „НОВІ ЛІВІ”, НУО „Департамент культурних зв‘язків”, громадської ініціативи «БАСТА», “Український авангард”, „Об‘єктивна реальність” та інші, а також експерти Національного Екоцентру України.

Контакти:

Тел: 4940354, 8 050 446 8036 (Надія Шевченко), 8 097 237 5965 (Володимир Задирака),

E-mail: nadia@bankwatch.org, zaets@list.ru

М. Дніпровий

Серед партійно-ідеологічних течій на еміграції вражає своєю архаїчністю й дивоглядністю т. зв. “гетьманський рух”. Коли ми чуємо такі вирази як “гетьман”, “гетьманщина”, то нам уявляється завжди історична гетьманщина з усіма її добрими й лихими сторонами, цебто виборний гетьманат. Але ж новітні прихильники цього “руху”, як видно, є монархістами і фанатичними прихильниками “гетьмана” Павла Скоропадського, а тепер “гетьманича” Данила.

Ці недосвідні в політиці люди створили в своїй уяві навіть спадщинну монархію в особі згаданого “гетьманича”. Про інж. Данила Скоропадського, який виріс на чужині і знає Україну стільки саме, що вона його, нічого не можна сказати, але про “гетьманування” на Україні Павла Скоропадського ніколи не буде забагато пригадати новому поколінню, як це “гетьманування” виглядало та скільки шкоди воно заподіяло справі українського визволення.
Читати далі »

Лев ЮРКЕВИЧ

Вісімдесят сім років минуло з того часу як помер великий український революціонер та один з найбільш талановитих теоретиків українського марксизму Лев Юркевич. Він залишив цей світ у 1919 році та був похований на Новодєвічьєм кладовищі у Москві.
Юркевич народився у 1885 р. у містечку Сквира в Київській губернії. У 1903 році під час канікул у Київському університеті він вступив до Революційної української партії (РУП) і з того часу присвятив своє життя соціалістичному рухові. Протягом 1905 р. він найбільш активно займався агітацією на фабриках у Києві, за що кілька разів був заарештований та жорстоко побитий царською владою. Навіть перебуваючи в Лук’янівській в’язниці він не полишав революційну діяльність активно беручи участь у дискусіях в новій Українській соціал-демократичній робітничій партії (УСДРП). Протягом періоду реакції після поразки революції 1905 р. Лев Юркевич майже одноосібно підтримував діяльність УСДРП організацією численних видань, найбільш відомим з яких був “Дзвін”. Націоналістичні та буржуазні історики намагалися створити спотворену картину про УСДРП, представляючи її аналогом або меншовиків, або ледь не ліберальною партією, але насправді це був революційний марксист Юркевич, що постав у цей період як лідер УСДРП та найголовніший захисник української справи у міжнародному соціалістичному русі. Ось як він описує УСДРП у виступі на Кінтальській конференції 1916 року, який також містить і перший марксистський аналіз історії України:

Юркевич також продовжував робити свій внесок в енергійні дебати з національного питання, схрещуючи свої мечі з Леніним. В 1917 він видав свою роботу “Російські соціал-демократи і національне питання” у відповідь на ленінську роботу “Про право націй на самовизначення”. Але революція втрутилася в ці дискусії і Ленін не побачив цю відповідь. Юркевич спробував повернутися до України обхідним маршрутом через Фінляндію, але у дорозі він захворів висипним тифом. Його сестра знайшла його в лікарні і узяла його до Москви. Він був хворий ще протягом року і його свідомість поверталася рідко, він помер в 1919 році. Лев Юркевич був втраченим лідером Української революції. Ми можемо міркувати відносно ролі, яку він міг би зіграти, але ж не може бути ніякого сумніву, що він був більш сильним марксистом ніж Винниченко, і він, звичайно, би підтримав незалежність робітничого класу в політиці і практиці УСДРП.
Покоління українців знають Льва Юркевича лише через полеміку Леніна супроти нього, а його власні твори сьогодні відносно невідомі. Ленін оцінював Юркевича поряд із Розою Люксембург в контексті своїх з ним розбіжностей. Нижче викладена стаття - відповідь Юркевича Леніну, видана в часописі “Дзвін” в 1914 році.

Кріс Форд, «Альянс за Робітничу Демократію», Лондон,
спеціально для Бриколажу
Переклад: т. Jerzi, т. Ацетон, т. Верник
Читати далі »

Олександр Хоменко

Це й досі лишається найбільшою нашою дивовижею – те, як достоту матеріально проявлюється в українському терені наша історія, не захована під скло музейних вітрин, як у інших країнах, не забронзовіла, не відполірована… Аби осягнути її сувору автентику, не треба гортати кольорові проспекти турагенцій, досить лише знати напрям руху електричок, мати в кишені кілька гривень на квиток (якщо пільговий – половинна ціна) і найголовніше – бути знайомим зі стакером.
Читати далі »

Славомир Адамович

Белы марш

Марш-марш, нас тысячы,
Рукі ў замок,
Воляю трызьнячы,
Мераем крок.

Юныя, моцныя
Цягліцы плеч.
Мы паўнамоцныя,
Іншыя – прэч!

Воды расталыя,
Вецер з Дняпра,
Зь верай паўсталыя
Крыкнем: “Ура!”

Мокра на дворыщах,
Сьветла ў душы,
Ворагаў зборышчы
Сьмела крушы!

Гэй жа, зьвязовы,
Хутчей запявай
Песьню маршовую
За Родны край!
Читати далі »

Карівець Ігор

Яку людину можна вважати цілісною? Якщо її думки, слова і вчинки не розходяться; якщо вона дотримує слова і не обманює; якщо вона щира і відкрита на зустріч іншим людям; якщо вона відчуває єдність з природою і не знищує її; якщо вона йде шляхом серця, на якому здійснює справу життя (“сродний труд” , про який говорить Г. Сковорода).
Читати далі »

Прес-центр Союзу української молоді Мурмана

21-24 листопада в Мурманську проходила конференція „юних дослідників”, на якій взяв участь член Союзу Української Молоді Мурмана Малуха Данило. Результати цієї конференції наочно показали, що російські історики не хочуть переглянути спотворені сторінки історії.
Читати далі »