УКРАЇНСЬКИЙ ЖОВТЕНЬ. Більшовики й національне питання: Перша спроба вирішення (листопад 1917 – лютий 1918 рр.)
Андрій Здоров
Після тривалих роздумів я погодився на текст в повному обсязі – занадто контраверсійний мотив, озвучений відомим в певних колах одеським марксистом. За деяких умов він здатен посісти ролю Біблії, в процесі інституціоналізації властиво українських комуністів. Буде ними «Лівиця», «Че Гевара», УКРС чи, можливо, ширший пролетарський фронт типу «Нових Лівих», вирішить час. Для цього мало переорієнтації на спадщину Скрипника, Мазлаха і Шумского, до котрої вже рухається, хай і обмежене коло юних рев. неофітів.
З огляду на існуючий за лаштунками фактів лівий пас’янс, мені видається, що саме “Че Геварі” зручна подібна історична інтерпретація. Естетично та ідеологічно вивірена вона ламає старіші есерівські та петлюрівські настанови, безапеляційно стаючи на грунт двозначної заангажованості, котра, разом з позиціонованим “Лівицею” дискурсом щодо лівої УПА здатна остаточно поховати шкільну версію соціальних розвалів.
В цьому випадку слід відмовитися від більшості набутих з дитинства стереотипів, відповідно до яких українські визвольні змагання це, в першу чергу – Петлюра та УНР, Коновалець і УВО, Бандера та УПА, котрих ми часто ототожнюємо, зливаючи до однорідної, проукраїнської ідеологічної маси. Чи значить це, що разом із стереотипами треба відмовлятися від українських репризентантів Консервативної революції справа? Це особиста справа кожного, хто тупцює на стежці громадянських очікувань. Особисто я до цього не готовий. І потреби, зрештою немає, оскільки контра – глибше за схильність до ксенофобії, тоталітаризму та буржуазності, поняття. Це їхня квінтесенція і, користуючи з діалектично помилкової позакласової риторики – відсутність української частки дробу, числівник то чи знаменик – не суттєво.
Музичний супровід:
Commandandes - Bandiera Rossa
9 січня 2007 р. 06:04:05
ЯК ХТО ГАДАЄ. Український Жовтень розпочинався не з попа Гапона, який сьогодні 9 січня ( в мене на календарі 09.01.07.- 04.49), вийшов з останнім дрібнобуржуазним попередженням?? І блукає вже 102 роки.
Втім, в мене нема умислу ставити на карк комусь, і попередню, і подальшу - Відносно 9 Січня 1905р. - революційну думку робити опудалом, я не звинувачую кожного з нас в тому, що ми носії, з перманентними виприсками радощів, психологічної вишневої України. Йдеться про те , що він, цей привід дрібнобуржуазної попереджувальної революційности блукає, принайменше 102р.
Вітаю, якшо вірно підмічений наш анабіоз, з днем товчіння землі на могилі полтавського попа Гапона.
9 січня 2007 р. 07:02:00
Маю намір процитувати публікації видавництва “Пролог” (Нью-Йорк. 1962.)- Василя Скоровстанського (псевдо),уривок з його статті “Революція на Україні”, що вийшла окремим друком у 1919р. Уривок з красномовним підзаголовком “не визнати не можна було”:
Визнання було не повне, недоговорене, не щире. Як, з другого боку, заява делеґації Ц.Ради була теж неповною і нещирою, кола вона, руйнуючи революційний “фронт” перед австро-германськими імперіялістами і “полемізуючи”( фактично дискредитуючи владу російського уряду), рівночасно заявляла про єдність “фронту”, про те, що вона стоїть на одному боці бар”єру з російською делеґацією.
Сей протирічний стан України очевидячки виявився, коли прибула друга Українська делеґація, від ЦВК України.
Який міг бути інший вихід не тільки перед Ц.Радою, а й перед Україною, хто б не стояв на місці Ц.Ради ?! Вихід міг бути лише один — оголошення самостійности.
І цей логичний висновок був зроблений Ц.Радою на засіданні 11-24 січня 1918 року; 4-ий Універсал оголошував самостійність, незалежність, суверенність Української Народньої Республіки.
Точки над і були поставлені, і протиріччя вирішилося. Делеґація Ц.Ради заключила сепаратно мир, делеґація російська порвала переговори, оголосивши відому заяву: НІ МИР — бо се означало погодитись з ультимативними вимогами Германії, і тим самим визнати договір з Ц.Радою, значить визнати Центральну Раду за “законний” український уряд, а себе нападаючою стороною, визнати правильність твердження Ц.Ради, що війна між Центральною Радою і большевиками є війною України і Росії; — НІ ВІЙНА — БО ВОЮВАТИ НЕ МОЖНА БУЛО ЗА БРАКОМ ВІЙСЬКА І Т.Д.
Так Центральна Рада, не свідомим керівництвом, а відштовхуванням фактів дійшла до самостійности. “В неї для неї” були лагідні солоденькі міркування про лагідний організаційний рух, щоб поволі, з “передишками”, осягти повне визволення, а “по-за нею” було “щось сильніше за неї”: факти, об”єктивний, реальний процес реального життя, який штовхав, будив думку, ПРИМУШУВАВ робити відповідні логичні висновки.
9 січня 2007 р. 10:24:48
Взагалі-то 9 січня за старим календарем було - тобто 22 січня за сучасним. Отже у червоних два траурних дні поспіль…
9 січня 2007 р. 13:44:36
як пісенька, народ?
10 січня 2007 р. 01:50:22
Скоріше викладайте саму статтю. Я думаю, що вже давно слід розкрити питання участі українських патріотів у лаах Червоної Армії, та властиво національних мотивів підтримки більшовиків.
Український жовтень - це не лише Хвильовий.
10 січня 2007 р. 11:50:41
Знизу, пісенкькою, у ПДФ, не бачиш? Це книга на 108 стор.
10 січня 2007 р. 17:22:29
Пише начебто новий лівий, а стилістика стара, у реакційно-комуняцькому дусі: одні більшовики за інтереси народу, всі інші контра. Плюс недоладні спроби підвести під все це українську національну базу, і на додачу написано кривуватою мовою з великою кількістю помилок. З цього опусу можна дізнатися наприклад, що Петровський був національно-свідомим українцем, майже націоналістом, а кацапня з “Арсеналу”, яка кричала представникам української влади:”Говорите с нами по-русски!”,- справжні герої, на відміну від Вільного козацтва, яке складалося виключно з куркулів та інших буржуїв. Дуже сподобалася наступна теза: більшовики почали війну проти України, бо не могли проїхати на Дон - виявляється з Росії на Дон можна проїхати тільки через Україну! Хоча місцями у автора проривається і правда: пролетаріат був в більшості неукраїнським, і ніякої України не визнавав, а українська партія більшовиків навіть у 20-ті роки складалася в основному з росіян та євреїв. Не зрозуміло тільки одне, чому автор не написав про перебіг самої війни. Мабуть тому, що довелося б сказати про те, що насправді більшовики витворяли на Україні, і як народ на це відреагував. Українським селянам був потрібен не комунізм і не маячня лівих ідей, а земля. Більшовики пообіцяли землю і багато українців пішло за ними, але отримали вони в результаті не землю, а колгоспне рабство, продразвьорстку і голод. Треба було б сказати і про масовий опір українського населення радянській владі: про Зелену та Холодноярську республіки, про Махновщину і отаманщину взагалі. А пісні про те, що “одін дєдушка Лєнін хароший бил вождь” і в усьому винен Сталін, ще за часів совка в зубах нав’язли. Радянська влада в усі часи була жорстокою чужинською окупацією, а періоди “оттєпєлі” використовувалися лише для виявлення вільнодумців, типу Івана Багряного.
10 січня 2007 р. 19:56:38
це круто!
11 січня 2007 р. 01:21:34
Більшовики, дійсно, не могли проїхати на Дон, позаяк суверенна УНР…
Білоказаки, дійсно, прямували Україною на Дон, позаяк не особливо питали дозволу від уряду УНР на це…
Уряд УНР, дійсно, не особливо заважав білоказакам прямувати україною на Дон позаяк 1) не був справжньо революційним і не страждав на ідею світової антикапіталістичної революції на відміну від більшовиків; 2) не мав реальних сил їм завадити…
Ленін, дійсно, мав вагомі підстави, звінуватити урядові кола УНР у фактичній підтримці контрреволюційного білого шовіністичного руху…
Махно, дійсно, на його честь, як справжній революціонер та анархо-комуніст, вступив рішуче та принципово у двобій з білоказаками та деникінцями, на відміну від буржуазного запроданця (з другої половини 1918 року) Симона Петлюри…
Масовий опір українського населення Радянській владі, дійсно, був масовим у 1917-1918 році, і також, дійсно, у 1919 році через зміну політики більшовиків щодо українського питання і через свідоме гальмування земельної реформи буржуазними силами УНР та Директорії він перетворився у масову підтримку більшовиків…
****************************************
І менше емоцій та нервування, шановний, “східняк”… Ви ще потрібні трудящому люду своєї нації, у тому числі, і середовищу Бриколажу!!! :)))
11 січня 2007 р. 12:14:35
Олегу Вернику
Зрозумійте мене вірно, я не захищаю Центральну Раду - їй не вистачало розуміння ні соціальних проблем, ні національних. Ще й на додачу не було достатнього державотворчого хисту. Але не треба доходити до абсурду, приписуючи більшовикам те, що їм насправді не було властиве. Всі їхні заклинання про “свободу народам” і національні права із тої ж серії, що і “Землю крестьянам! Фабрики рабочим!”. Чиста демагогія для досягнення влади. Ідея ж “світової революції” - це імперіалізм та глобалізація навиворіт. І якби найбільш прогресивна та революційна партія більшовиків таки здійснила світову революцію, то ми мали б зараз на Землі глобальний Совок в найкращих традиціях Оруела. Втручання у справи інших країн і народів - прямий шлях до імперіалізму. Більшовики і не приховували, що їм потрібна влада і ресурси на захоплених територіях. Від України їм потрібен був в першу чергу хліб, бо Швондєри і Шарікови у Петрограді дуже хотіли жрать. А щоб не бути голослівним щодо діяльності більшовиків і ставлення до них українців наведу один історичний приклад:«На Зелену Неділю року 1920-го жителі Борисполя на Київщині та навколишніх сіл підняли повстання проти радвлади… Під час придушення повстання було спалено до 500 дворів, розстріляні всі повстанці, що потрапили в полон, всі поранені в лікарні були добиті, кожного десятого мужчину в Борисполі було розстріляно як заложника». А далі був голод 1921 року і накази Ілліча про вилучення церковних коштовностей у той час коли від голоду вже почали їсти людей.
Хіба нормальні люди здатні на такий звірячий терор,ще й прикриваючись ідеями світлого майбутнього? Це абсолютно хворі і збочені виродки. А їхні вожді - це зграя психопатів, жидо-масонів і кримінальних злочинців, одержимих жагою влади.
Досі не дана відповідна оцінка діяльності більшовиків, зате знаходяться трубадури типу цього Андрія Здорова, які продовжують оспівувати їхні “подвігі”. Тому без емоційності тут не обійтися.
11 січня 2007 р. 15:41:20
Східняку
Ми з вами:
1) використовуємо різні методології щодо аналізу тих чи інших подій;
2) ми з вами сповідуємо різні соціальні ідеали, тому нам не має рації сперечатися щодо форм та методів їх досягнення, а також щодо аналізу вдалих та невдалих історичних спроб цього досянгення;
3) ми з вами можемо навести багато прикладів жорстокості з різних боків будь-якої соціальної революції та громадянської війни і через те ми можемо з вами окреслити тут чи іншу сторону соціальної революції як “психопатів” або “кримінальних злочинців” (це, звісно, не науковий підхід, але ж з психологічного боку він зрозумілий;
4) Щастя вам, Східняк, здороввя!!! Служіння трудящому люду України!!! Зі всіма святами - як минулими так і майбутніми!!!
11 січня 2007 р. 16:26:28
Згоден з Вами.
Вам також всього найкращого і успіхів в служінні трудящому люду України!