Борис Стомахин

Русская оккупация была кошмаром для всех, кто ее пережил. Для поляков, латышей, эстонцев, литовцев, украинцев, чехов, венгров… И она остается кошмаром для всех, кто подвергается ей и поныне - от чеченского народа, ежедневно убиваемого русскими зондеркомандами в Ичкерии, превращенной в один большой лагерь смерти, - до несчастных якутов, марийцев или коми-пермяков, вымирающих и теряющих под русской многовековой оккупацией свою национальную идентичность, свой язык и культуру. Читати далі »

Микола Мельник

Той, хто зіграв на „лохотроні” і втратив свої кошти скоро відчує себе обдуреним - адже фактом залишиться те, що він щось мав, і в результаті якихось маніпуляцій, нехай зовні і „чесних” вже не має. У той же час важко переконати людей у тому, що вони таки щось втратили тоді, коли воно їм ніби і не належало. Скажімо, мало хто відчував на своїй кишені профспілкові внески - з року в рік якийсь мізер від зарплати відраховувався невідомо куди. І йому важко повірити у те, що тисячі профспілкових закладів відпочинку по всій країні таки належали йому, і те, що профспілкові боси, які швиденько розпорядилися цим прибутковим майном, вкрали цю власність у робітників і службовців. Радянський трудівник, незважаючи на декларований принцип „соціалістичної власності”, не відчував, що всі багатства країни належать йому. Вони були ніби нічийні, „державні”. Тому й приватизація, операція владоможців по відчуженню суспільного майна до власних рук, пройшла без відчутних соціальних конфліктів. Уявіть, що у тисячі людей забрали нехай дачні будиночки - не уникнути хоча б якихось виступів, публікацій в пресі, масових чи поодиноких протестів. Але якщо у мільйонів людей забрати всю їхню власність, у т.ч. багаторічні заощадження, все, крім особистих речей та житла - вони не протестуватимуть. Характерно, що протестували лиш ті, у кого влада відібрала житло - гуртожитки, які згідно Закону України про приватизацію державного житлового фонду були включені у майно підприємств, які приватизуються, а отже й не належали до сфери того житла, яке можна було приватизувати. Читати далі »

С.Гарфінкель

Структура більшості нелегальних угруповань пірамідальна і відповідає структурі сучасної корпорації: лідер (президент), вузьке коло «втаємничених» (віце-президенти), далі ті хто управляє процесом виконання конкретних завдань (менеджери) і оператори (рядові працівники). Для приклад розглянемо організацію «Тигри визволення Таміл Ілама: ТВТІ під командуванням У. Пребхакарана з 6 підрозділами із загальним бюджетом понад 100 млн. доларів. Вона, як і деякі угруповання (ІРА, Хезболла) в результаті багаторічних організаційних зусиль переросли власне тероризм. В решті-тешт, хвиля насильства, котра дестабілізує обидва табори, перетворює самозбереження у головну мета організації. Навіть порівняно невелика Аль-Каїда має корпоративну структуру, включаючи військове, політичне, легальне і фінансове відділення. Читати далі »

проф. Жан Одрі

А)Індоєвропейська релігія була політеїстичною, містила розмаїття обрядовості характерної для різних спільнот і регіонів, відображала відмінності між племенами, а не якийсь єдиний державний культ чи тим більш державну церкву.

Б)Будучи плюралістичною і різносторонньою, ця релігія була толерантною за своєю природою, далекою від потурань прозелітизмові, кожна етносоціальна група вшановувала своїх власних богів, мала особливі ритуали і звичаї. В цьому сенсі її можна назвати езотеричною і ініціаційною. У неї були свої міфи і символи, але вона була позбавленою догматизму. Читати далі »

Вільна енциклопедія „wikipedia”

Термін Copyleft (копілефт) вживається по відношенню до окремої групи ліцензій, які використовуються для програмного забезпечення, документів та художніх робіт. Тоді як існуюче законодавство про захист авторських прав розглядається прихильниками копілефт як спосіб обмеження прав на копіювання та розповсюдження окремих матеріалів, ліцензія копілефт використовує це законодавство для того, щоб надати можливість кожному, хто отримує копію, чи похідну з роботи, використовувати, модифікувати і розповсюджувати останню. Тобто, говорячи не юридичною мовою, копілефт є протилежністю копірайт. Читати далі »

Тэадор Адорна

Слова “традыцыя” паходзіць ад tradere — перадаваць далей. Гаворка тут ідзе пра сувязь пакаленняў, пра тое, што пераходзіць у спадчыну з пакалення да пакалення; а таксама пра перадачу вытворчых навыкаў. Перадача далей прадугледжвае цялесную блізкасць, неспасрэднасць; так адна рука мусіць падаваць нешта другой. Непасрэднасць гэткага кшталту — гэта непасрэднасць менш ці больш натуральных стасункаў, напрыклад, сваяцкіх. Читати далі »