«Український авангард»: «Наша target group - це ті люди, які можуть вночі зробити димовухи чи вибухівку, а зранку відплатити цим коменданту гуртожитка»
тов. Ацетон, «Бійцівський клуб»
Atseton: Що таке УА? Яка його мета і до чого він прагне? Чи це є чергова маргінальна кишенькова організація чи створена під якусь подію контора?
Peresvit: Український Аванґард - це передусім молодіжний рух, який виник на базі людей, які до цього перебували в різних організаціях.
Про ступінь маргіналізму говорити не слід - маргіналами нині звуть усіх, хто не підпадає під чіткі рамки: “ліве - праве”. Ми - актуальні. Кишеньковою організацією ми не є, не отримуємо грошей від політичних партій і державних структур.
Herman: УА - якісно нова інновація в молодіжному середовищі, покликання якої змінити сучасні стереотипні світопогляди і дати нове натхення розбудові Української державності.
Чи є організація маргінальною? Важко сказати. В принципі є. Адже маргінальність - це виокремлення себе з-поміж маси.
Atseton: В чому ваша принципова відмінність від вже існуючих організацій?
Peresvit: Сучасні радикальні рухи живляться ідеологією початку та середини 20 століття. Це відбилося як на світогляді та методах боротьби, так і на організаційному будівництві.
По-перше, ми не маємо чіткої ідеології, яка би загнала нас у рамки. Ми маємо погляд на соціальні проблеми, майбутнє України у світовій політиці та екологію. Ми реагуємо на актуальні події. На те, де на нашу думку, порушується справедливість.
По-друге, нині організації створюються найчастіше “під лідера”, компрометація якого тягне за собою провал організації. Ми ж представники мережевої структури - обов’язки поділені між людьми, кожен відповідає за свою ділянку. Безлідерний спротив - наша ієрархія.
По-третє, ми не боїмося постібатися, ні з себе, ні з “ідолів”.
Herman: Ми не зводимо все до якихось чітких ідеалів, як було, скажемо, в ОУН (хоча на той час це було актуально). Людина передусім повинна бути особистістю, і тільки тоді вона стане максимально корисною нації. І не слід забувати, що Нація починається з нас самих. В цьому відмінність від всього, що було до нас. Нам не потрібне тупе заідеалізоване бидло, ми за якісні кадри, які стануть базисом нової української еліти.
Ми не праві і не ліві. Ми гармонія. Ультраправа ідеологія теж ставить свої певні межі, наша ж мета - вільна вольова особистість без будь-яких рамок в своїй свідомості.
Atseton: Як утворився УА?
Peresvit: Нас матеріалізував Саї Баба.
Herman: УА створився на розвалинах однієї з самих відомих і потужний організацій минулого, час і ідеї якої вичерпались. Хоча, зрештою, УА вже давно існував в головах багатьох людей, і ось лише тепер ми реалізували все, що переповнювало нашу свідомість.
Peresvit: І ось після сеансу з Марсом свідомість прорвало…
Atseton: Які основні принципи сповідує УА? І де знаходяться ваші координати у площинах: фа-антифа, праві-ліві, імперіалізм-антиімперіалізм, етатизм-анархізм?
Peresvit: Ну ти женеш. Які площини? Звісно, Україна “від Сяну до Сяну”, там добре живеться усім людям…
“Праві - ліві”? - Ми за ідею Нації, але проти консерватизму і поклоніння міщанству та шароварщині.
Етатизм - анархізм - ми не будуємо великої державної програми. Ми виступаємо за вільний розвиток особистості, еволюцію, науковий і духовний пошук… Фактично, ми представляємо активне молодіжне коло, яке не вірить змінам “легальної опозиції”. А про свої проблеми говоримо самі.
Herman: Принципи свободи в світопогляду, свободи особистості. Серед нас є праві і дещо ліві, християни, атеїсти і язичники, сюрреалісти і постмодерністи. Щоб досягти гармонії, необхідно все поєднувати. Харе Крішна! Ісус Акбар!
Atseton: Іншими словами, УА - це ідеологічний коктейль чи спроба провокації?
Peresvit: Це - ідеологічний напалм, яким ми провокуємо маси.
Herman: А хіба провокації це погано?
Atseton: Залежно від того проти кого вони спрямовані: ZOG, новий світовий лад, буржуазія, „північні брати”… ?
Peresvit: ZOG, новий світовий лад, буржуазія, ФакДональдзи, суспільство споживання. “Північні брати” – ТО ПРО МАЛОУКРАЇНЦІВ? Я їх люблю.
Herman: “північні брати”….гггг…..Ми провокація цьому світу поки що в розмірі одного міста.
Atseton: Слова з вашого маніфесту: Проблеми, які ми прагнем вирішити - великі як Галактика. І реальні як політ на Місяць. Що стоїть за цими словами?
Peresvit: Подвиг Гагаріна.
Herman: Наша сутність.
Atseton: Але ж Гагарін не був на Місяці
Peresvit: То пропаганда бреше!
Herman: Докажи!
Atseton: Вам видніше. Як ви можете охарактеризувати ваше середовище? Чи орієнтуєтесь ви на якісь субкультури?
Peresvit: Якщо говорити піарницькими термінами, наша target group - це ті люди, які можуть вночі зробити димовухи чи вибухівку, а зранку відплатити цим коменданту гуртожитка. Нас цікавлять ті, хто прагне діяти і прагне змін. Панк, репер чи гот - різниці немає.
Herman: Наше середовище…Хм…Як коктель Молотова – несподіване і небезпечне для суспільства. Впринципі ми не орієнтуємось на якісь певні субкультури, проте в організації помітні представники різних субкультур.
Atseton: Тобто в УА теоретично може вступити і чорношкірий гей?
Peresvit: Ну, теоретично в нас і люди з Туманності Андромеди є.
Herman: теоретично - можливо, практично - ні :-)
Atseton: Чому? Ви расисти, гомофоби?
Peresvit: Не расисти. Але геїв чомусь не люблю. Донцовський ірраціоналізм, блін.
Herman: ми не расисти, ми ненавидимо всі нації одинаково :-)
Atseton: Чи існують на разі організації чи середовища, яким ви симпатизуєте? Можливо такі існували раніше?
Peresvit: З минулих - ОУН, RAF, “Армія визволення симбіонтів”, “Хранители радуги”, рання УНСО, НБП.
Нині дружимо з представниками усіх, хто простягає нам руку - “Тризуб”, “Ліва ініціатива”, окремі діячі Братства, анархісти - одинаки
Herman: Ку-Клукс Клан і Аненербе :)))……звичайно існували. Всі, хто змінював суспільство і надихав на зміни, на кшталт ІРА багато років назад. На сьогодні важко сказати, принаймні в Україні таких середовищ чи організацій не помічається.
Atseton: Яка історична особистість вам найбільше імпонує? Герострат?:)
Peresvit: Герострат, Прометей, Будда. А хто спалив Олександрійську бібліотеку? Він спровокував потужну наукову революцію!
Herman: Особисто мені? Ісус Христос :-) і його друге пришестя - Адольф Гітлєр.
За інших не відповідаю :-) а взагалі, якщо серйозно: Фрідріх Ніцше і Антон ЛаВей.
Peresvit: І Памела Андерсон. У неї цицьки великі (особиста позиція)
Atseton: Бібліотеку спалив Цезар:) В чому полягає ваш „політичний буддизм”?
Peresvit: “Всьо буде, як буде. Всьо буде харашо, бо з нами Будда. АУМ УА” - це головна молитва аванґардиста. Молитися перед картинами Далі п’ять разів на день. При цьому дихати за методикою Грофа.
Herman: :-) спишемо все на логіку. Ми прагнемо нірвани. Політичної!
Atseton: Наскільки мені відмомо на разі у вас немає ніякого друкованого органу. Чи передбачається створення чогось на зразок бойового бюлетня?
Peresvit: А бабок даси?
Atseton: Сам шукаю:)
Peresvit: Якщо серйозно, УНСО та НБП свого часу видавали шедеври постмодерну - газети “Лимонка”, “Голос нації”, “Наша справа”, “Черкаська зона”, “Генеральная линия”. Ми плануємо зробити свій бюлетень зразком аванґардизму в мистецтві. У друкованому виді це буде самвидавівський формат. Нині ж часи цифри та нету, тому основна дія - у павутині.
Herman: :-) поживем - побачим
Atseton: В чому полягає зв’язок між УА і ЖЖ-ком’юніті „Дохлі Карасі”, який своїми епатажними нападками, можна сказати, дефлорував столичний (і не тільки) правий моб?
Peresvit: “Дохлі карасі” - це продовження внутрішньої історії організації, на тему якої ми не хочемо розповсюджуватися.
Втім, неправильне розуміння певних осіб надало цьому ЖЖ провокативного відтінку. Це - шарж на політичну ситуацію, що склалася. Це - дружній шарж на жертв режиму Кучми, дітей Помаранчевої, року та інших отщєпєнців.
Herman: Дохлі Карасі - це фактично дитя УА. А загалом, - спроба змінити формат правої шароварної тусні, яка є джерелом дегенерації особистості, а врешті і не тільки правої.
Нам однаково цікаві твори О.Дюма і П.Загребельного, музня ВВ і Sopor Aeternus і т.д.
Будь-яка тусня має свої рамки і стереотипи, ми намагаємось їх знищити
“З присвятою маргіналам, які не вірять у власну маргінальність”
Atseton: Тобто ви хочете збрити старе волосся і дати місце новому, більш здоровому, неначе буддист, який голить свою голову? Чи може ви вважаєте що ваші дії (які сприймаються досить болісно) призведуть до менструації націоналістичне середовище (все суспільство?), після якого наступить довгоочікуване оновлення матки?
Peresvit: Нове волосся - це УА.
Якщо матка оновиться - нам буде приємно.
Herman: Буддист голить голову для того, щоб воно йому не заважало спілкуватись з Богом. Ми хочемо якісно змінити праве середовище, і не тільки праве. Все суспільство. Всю націю. Хто зна до чого це приведе. Зрештою, цей наш світ, і ми його творці.
Atseton: В такому разі чи неможна порівнювати УА і дятла, який довбе дерево, останньому боляче, проте без дятла воно б померло. Ви дятли?
Peresvit: Ні, ми - турботливі лісники та націонал-екологісти
Herman: нє, ми не дятли :-) ми грифи…зжираємо трупи старих ідеологій
Atseton: Мрія пересічної дитини: вирости, здобути освіту, одружитись(?), заробити багато бабла (послідовність може мінятися). Яка була мрія твого дитинства? Полетіти в космос?
Peresvit: Не знаю про інших, а я мріяв стати священиком. Бачив у цьому шлях до покращення суспільства, а до десятого класу відвідував церкву та дотримувався посту.
Herman: Стати археологом, підірвати школу разом зі своєю керівничкою і переспати з Памелою Андерсон, потім я захотів стибрити Калаш з сусідньої військової частини.
Atseton: Важкі випадки…:) Останнє питання: Я вас зустріну на фестивалі у Гуляйполі?
Peresvit: Ти що? У нас квитки в один вагон!
Herman: мене ні……в мене більш, так-с сказати, екзотичні плани.
Atseton: Дякую за інтерв’ю, добраніч!
Peresvit: Сто грузинів тобі на ніч.
Herman: Зіп файл!
надіслано:
тов. Ацетон,
дивіться:
29 серпня 2006 р. 11:56:18
Скажу чесно!
Знаю пару осіб з УА… Думав адекватні люди, але те що тут прочитав вражає. Якийсь вінігрет в головах. Ісус Христос - Адольф Гітлер. Таке враження, що це не політична організація, а клуб авангардистів-постподерністів який прагне змінити ставлення до раннього ренесансу.
Перспектив з таким підходом не бачу!
29 серпня 2006 р. 15:13:50
Я з ними теж знайомий.
Як на мене, цілком адекватні люди, інша справа, що процес становлення, замішаний на характерному для тексту стєбалові цілком очевидний.
Визначення про авангардистів-постмодерністів значно чіткіше і в ньому я теж не бачу проблеми.
Не все ж серйозно писати.
Міндюку привіт.
Хай чекає в гості.
Звяжуся пізніше.
ПС. НЕ мона судити про людей, лише з огляду на невідповідність їхніх настанов власним. В цьому сенсі є два типи: проукр. та антиукр. Все інше - наше, а багате тому, що різне.
29 серпня 2006 р. 15:45:54
Згодний з NA та згодний з Мазепою!!! :):)
Теоретичних наробок хлопці поки не мають, їх пошук поки зосереджується у напрямі естетичних фішок. Багато запозичень у раннього УНСО та нацболів, але ж, в цілому, все пристойно. Проект “Дохлі карасі” - взагалі певний шедевр жанру. Креативу вистачає!!! Молодці!!!
В певному гумористичному плані звертає на увагу:
1. Неможливість участі жінок в організації УА. В їх “Організаційних принципах” читаємо “2. Ти – УкраїнЕЦЬ, СИН великих предків. Своїми ділами доводь, що ти гіднИЙ називатись їх нащадком”. А я особисто принципово проти такої дискрімінації жінок у політичній площині….
Хоча й хлопців можна зрозуміти, якщо уважно придивлятися до цього цікавого документу…
2. Хлопці вводять у документ приховану та незрозумілу на перший погляд концепцію т.зв “братолюбства”.
Читаємо: “9. Виховуй у собі й оточуючих почуття братолюбства. Нехай твоя любов до брата буде щирою. Коли твій брат оступився або злукавив, скажи йому це в очі наодинці. Скажи так, щоб він зрозумів тебе”.
Дійсно, почуття любові між чоловіками/братами (”братолюбство”) заслуговує на спілкування “на одинці”, де можнаи сказати один одному в очі все що треба.
Порозуміння братів “на одинці”… Як це сучасно та політкоректно!!! :):):):):):):)
Марш-марш-марш ліво-правою!!!!!!!!!!!!!!
29 серпня 2006 р. 21:22:32
Блін, Олег, як ти вдало підмітив…:)))
30 серпня 2006 р. 00:36:52
Значить шановні пацифісти і жидоюдомарсіяяни, розклад такий:
2 НА…..Ісус, Адольф….яка нафіг різниця. Ми і є постмодерністами. Хватить чогось боятись. Ми справді прагнемо дуже багато чого, і вже певні результати є =) Цей світ наш! І Крапка!
2 Мазепа….. Ми політичні постмодерністи, футуристи і сюрреалісти, і трошки класики. Хулі не ясно….ми творчі люди, а не фананичний натовп ідіотів.
2 Вєрнік…..Організаційні принципи - це єдине, що ми лишили від колишньої організації. Скоро вони теж зміняться під стать самому УА
Харе Крішта. Сатана любить Вас!
30 серпня 2006 р. 10:04:14
В принципі згоден з вищенаведеними думками. Поживемо, побачимо!
30 серпня 2006 р. 11:09:10
Hermanu.
Пафосу та енергетики насправді у тебе багато і це мабуть добре. А, до речі, крім цієї твоєї словесної метушні, мені дійсно цікаво - яким чином ти поєднуєшь “футурізм” та “постмодернізм”??? Це ж принципове питання для загальномистецького дискурсу 20 століття. Цікава твоя відповідь…
30 серпня 2006 р. 12:21:20
Головне, щоб у цій естетичній каші товариші з УА знайшли свою пшеницю, відкинувши куколю та вийшли на випрацьовану політичну програму, яку зараз всі шукають. Поєднання всього - метода пошуку, а не мета.
30 серпня 2006 р. 19:03:32
До Олега:
Я маю наувазі що взагалі нам близькі всі ці стилі. Не слід повністю зосереджуватись на чомусь одному. Футуризм - це загалом авангардний напрямок.
Постмодернізм мені особисто цікавий. Культ незалежної особистості - характерна риса п-м. Та і загалом життя - це театр абсурду, з цим я повністю погоджуюсь.
Щоправда постмодерністи відмовились від спроб змінити світ =) в нас трошки інша думка на цю тему.
31 серпня 2006 р. 00:26:07
Hermanу
“постмодерністи відмовились від спроб змінити світ =)”
Суперово!!! Ти абсолютно вірно висловився щодо розмежування між авангардом та постмодерном!!! Авангард - рушійна сила революційного мистецтва. Футурізм - це, мабуть, найбільш проривний напрямок авангарду 20 століття. Пам*ятаю як товариш Троцький у 1918 році писав Антоніо Грамші у листі “Як там Марінетті? Що у ньго нового???”. Дійсно, людина є Наркомвоєнмором та веде громадянську війну, кожного дня пише статтю до газети “Правда” та запитує у листі Грамші: “Як там Марінетті”… Блять… 18-ий рік… які люди!!!… А Марінетті йшов вже тоді до свого дуче… :(
Постмодерн - є абсолютно контреволюцйна фішка. Мазепа абсолютно правий!!! Це не синтез, це не заперечення…
Це замовлення світової капіталістичної системи на знищення вкрай небезпечного для неї революційного авангардного мистецтва!!! Геть постмодерн - посіпаку капіталу!!!! Хай живе авангард!!!! Хай живе світова революція!!!!
31 серпня 2006 р. 02:30:28
2 Herman
+++Ісус Христос :-) і його друге пришестя - Адольф Гітлєр.+++
Ти дещо помиляєшся, друже. Адольф Гітлер був прямим втіленням Ісуса Христа, його “повторенням”, а не другим пришестям. Друге пришестя ще попереду.
31 серпня 2006 р. 16:22:15
в сенсі Христа мені більше подобається “арійська теорія” Каганця, в чомусь, можливо, близька до правди.
31 серпня 2006 р. 21:39:42
Mazepa, ти ж серйозна людина. Як можна без гумору сприймати Каганця? Його вибрики квазіісторичні, це я тобі як майбутній спец кажу:)
Ісус “галичанином” бути не міг вже тому, що розмовляв арамейською.
31 серпня 2006 р. 23:11:11
Atsetonу
Ну і що, що розмовляв арамейською??? Головне, що мандрував як Сковорода давнім руським містом ІєРУСалімом :):):)
31 серпня 2006 р. 23:19:23
До Євгена
приймається і твоя версія…..=))))))
1 вересня 2006 р. 09:19:55
Ацетону.
Я не сприймаю Каганця аж занадто серйозно. Але, по-перше, ти сплутав його з Канигіним, по-друге - у Каганця Христос був галатом - себто радше кельтом, котрі, як історично зафіксовано, змандрували через Карпати, курдами люблену Анталію до Галілеї.
Як версію це сприймати можна, тим більше, що часу прошло десять і прийшлі прийняли семітські правила існування, разом з мовою.
Стосовно іншого - з чого видно, що я серйозна людина?
Серйозні стріляють, такі як ми коміки пишуть і йінтернеті.
1 вересня 2006 р. 10:37:09
Хіба не все одно, ким був Ісус Христос? Головне, що він проповідував і до чого закликав,головне його Блага вість, а все інше - другорядне.
Щодо Каганця, то дійсно, він не історичний, як і Канигін. Все, що вони написали - це профанація української давнини. Подивіться на останні археологічні відкриття в Україні (Трипілля, “піраміди” в Донецькому степу тощо) і все стане на свої місця. Вже є відповіді на питання, хто ми такі і звідки взялися на цій землі. Не треба вигадувати нічого і контсруювати історію, якої не було.
1 вересня 2006 р. 10:47:31
Щодо посмодернізму. Посмодернізм - це на Заході. І, до речі, постмодернізм є різним (див. Леш “Соціологія постмодернізму”, а то кожен себе просунутий в Україні вважає себе постмодерністом, але толком не знає, що це таке. Вони собі його можуть дозволити. В Україні треба говорити не про постмодернізм, а про постколоніялізм. Це буде чесно і реалістично. Постколоніяльна культура 1991-2006 років розвивалася між шизоїдними твердженнями “Всё буде чьотко” “Гадів” і “Всё будет харашо” Вєркі Сєрдючки.А як постколоніяльна політика урядів? І так далі. Тому
хлопці, не постмодернізмом треба захоплюватися, а вичавлювати із себе постколоніяльні звички та стереотипи.
А, так, більше куражу в цьому житті!!! Треба йти до кінця у своїх твердженнях: Сталін - це втілений Будда, Гаутама Сідтхартха, який встих поспількуватися із Гітлером, який був втіленим Ісусом Христом. Спілкування їм вдалося :))))
1 вересня 2006 р. 21:27:39
Ой мама дєржі мєня:)
Мазепі:
Я нічого не сплутав, ще в школі я реально захоплювався Каганцем і всякою “арійською” пиздоватією. З його опусів випливає, що Ієшуа український парубок, хоча прямо він ніби цього і не пише, але всіляко наголошує шо рухалися ГАЛати з ГАЛичини в ГАЛілею, от тільки наш друг дещо переплутав: галати на Близький Схід дійсно-таки потрапили лишень далі західної частини Малої Азії вони не дійшли… прикро:)
Про Канигіна я взагалі мовчу, але той принаймні в окремих колах визнає шо пише дурню для власної розваги. Крім того він вже давно не популярний, натомість Каганець лізе куди треба і не треба.
Товаришу КІ:
В даному випадку не всеодно.
“головне його Блага вість”. З якого це дива вона для мене має бути головним? (особливо якщо враховувати шо проповідував він не серед моїх предків). Для мене Ісус це дійсно “другорядне”.
А от про “останні археологічні відкриття” ви трохи загнули, особливо якщо враховувати шо воно було відкрито 1894р. і до нас, українців, має ДУЖЕ опосередковане відношення.
“Не треба вигадувати нічого і контсруювати історію, якої не було.”
От-от, підписуюсь під цими словами.
Але шось ми відійшли від теми:)
2 вересня 2006 р. 11:07:33
Ацетону.Треба розрізняти земну смертну людину Ісуса і вічний принцип Христа. Це дуже добре показано у гностиків, , що їх переслідувала церква.Тому Ісус Христос завжди буде актуальним, не оцерковлений, не догматичний, а живий тут і тепер.У мене немає роздвоєності між українським язичництвом і тим, що проповідував Ісус.
Чи відвідували ви музей п. Поліщука у селищі Трипілля? Якщо ні, то відвідайте і почерпнете для себе надзвичайно багато і можливо відмовитися від того, що Трипілля і так далі”має дуже опосередковане відношення”.
2 вересня 2006 р. 12:35:42
Який вічний принцип? Це все задурюють людям голову, як і сучасне “язичництво”.
Не хочу здатись нетактовним, але Поліщук не фахівець, на відміну від мене:)
3 вересня 2006 р. 00:50:13
2ІК
“Постколоніялізм” теж на Заході. І принаймні на методологічному рівні він цілком вписується у постмодерністський напрям. Актуальність же “постколоніяльних студій” в Україні теж сумнівна(принаймні в тому вигляді як зараз). Принаймні я не розумію сенсу видання різноманітного ліберального мотлоху а-ля рябчук-грабовський-забужко. Це вже якісь “кокаколоніяльно-посткооніяльні” студії, єдиною метою яких є апологія “євроатлантичного вибору”…
2Atseton
Поліщук не таку вже й погану справу робить. Кожен “фанатіє” як хоче. І музей у Типіллі не гірший приклад “фанатіння”. Головне у цьому “трипільському фанатизмі” знати міру…
3 вересня 2006 р. 07:42:00
Не бажано смикати за язика сірка-собаку, коли той вискубує із свого хвоста бліхву ідеологій. Може вишкребе і ідею нації? Отже, як каже Семенко, ясно. … Політична стерильність, певно одна з функцій постмодерників пак й усього маргіналітету з АУМ УА, які скоріше і вірніше звуться Українським Ар”єргардом, або аполітичним хвостом (охвістям)наданим природою капіталістичних економічних відносин.
3 вересня 2006 р. 13:02:59
Oles’u, ya ne kazav sho muzey Trypill’a tse pogano, navpaky. Pogano koly v tsyh muzeyah govor’at’ brehn’u i zatuman’uyut’ l’ud’am golovy
3 вересня 2006 р. 13:05:32
Bilodidu: Ne budemo goloslivnymy, yaki vashi argumenty?
4 вересня 2006 р. 02:29:35
Товаришу, Ви згодні долучити до своїх ще й мої аргуметаційні тези щодо стерильности постмодерників, ачи вислухати нотатки з біографій дюжини сучасних звичайних пролетарів з Донецької і Луганської областей, які сяяли, аж яскравіли прото- й пост- модерном. Попереджаю, кожен з оних є сучасний пролетар. Ще й тому У РА НУ Юрія Тарнавського можемо сприймати лишень без критики (яка і є голослів”ям), наприклад Михайла Уманця.
4 вересня 2006 р. 12:11:46
Юрій Тарнавський - це не той нб-йоркський постмодерний шоумен?
Що стосується аалізи - в цілому вона цілком адекватна, іншпа справа, постмодернізм починався з лівих або наближених до них кіл і певний час сприймався як антиконсервативна напрямна, з типовим для неї постструктуралістських і часом постмарксистським навантаженням. Зараз вона виродилася в “ігри думок”, цитування заради цитування і томальну відсутність будь-якоо логічного стержня, в котрому форма визначає зміст, а не навпаки. В цьому відношенні будь-який класовий дискурс виглядає цілком алогічним і половинчастим.
За великим рахунком, постмодернізм - плюраверсальний, з іншого боку він дійсно скидається на фукуямівський “кінець історії” і виглядає як кришка на баняку буржуазної ідеології.
6 вересня 2006 р. 01:22:25
Як для сучасного укр. богемпія (персоналія) “СВІТОВИД”івські Юрки Тарнавські і Боді Бойчуки могли бути першоключем власної плюраверсальности, себто нашоуменіли (Тарнавські) в початках 90-их стіки, шо враження досихпірньо свіжі і потребують повсякчас генерування, так задля зв”язку між національним і класовим (азбучне марксистське здолання національних протиріч) до української справи долучалися діти робітничих посьолків того ж таки Донбасу. Прагнення їхні перетравити модерністський дискурс робили їх ще більшими інтернаціоналістами. Малюнки Костянтина Піскорського і Василя Єрмілова, тексти Олеся Бузини були ближчими до них аніж картини Миколи Темненка разом із “Полем смиренним” Валерія Шевчука і ннявканнням Юрія Андруховича. Пригадується 1994р.,Київ, з десяток молодиків (з Донецької, переважно з Луганської - отже з Донбасу), гуртом подалися до театру Франка на “Візит старої дами”, на противагу “Дами з камеліями” театру Лесі Українки.
Ще раз підкреслюю — кожен з оних не тільки був на той мент, але є сучасний український пролетар.І кожний впевнено скаже що, антиконсервативна напрямна це чинити опір передусім у виробничих відносинах, звідки і походить ліва ідеологема. (І, як жарт, черпають ресурси ліві сайти.)Навантаження це тоді коли ти не працюєш вантажником. Я наприклад працюю вантажником. А вже потім цікавлюся “новінкамі” дискурсів.
6 вересня 2006 р. 13:17:01
2 КІ
Сталін не Будда, а втілення Диявола, вияв Антихриста.
6 вересня 2006 р. 14:47:39
Так само як і Гітлер, Мао і тому подібні. Дивно, що в один час і на одній планеті.
7 вересня 2006 р. 00:36:40
2 Мазепа
Принаймні одна світова релігія (індуїзм) визнає Адольфа Гітлера втіленням Ісуса Христа, який простояв Дияволу у вигляді більшовизму.
7 вересня 2006 р. 08:08:11
Сумніваюся, що то версія ортодоксального індуїзма, швидше якихось сект типу Саватрі Деві, чи як там її і тму подібних.
10 вересня 2006 р. 22:28:21
Да уж, дискучія за допомогою Ігоря Карівця і ще якогось пана Білодіда перейшла взашалі бог знає куди, тільки не до УА-ду. Респект тов. Мезепі, але не плутай мене з НА, це був не я.
Щодо моєї думки про УА-д (якщо це читає Магога - привіт!), то, вважаю, що хлопці ще не перейшли від тусарської аберрації термінів і клубу до організації, як форми думки і дії. Тому і епатують.
10 вересня 2006 р. 23:21:44
Савітрі Деві вплинула на лідерів індуїзму (зокрема Рамана Махаріші) у справі визнання Гітлера. А рішення приймали вони. Саме на кошти Савітрі Деві було побудовано перший храм Гітлеру, який був визнаний святим місцем не лише індійською Церквою Адольфа Гітлера, але потім і самими індуїстами, внаслідок впливу на них з боку Деві.
11 вересня 2006 р. 03:24:13
Знайшов трохи інфи про революційний український футуризм:
Футуризм
Авангардний напрям, назва якого в перекладі з латини — майбутнє. Виник у літературі на початку XX ст. Як художньо-стильовий напрям вперше заявив про себе різновидом італійського авангардизму. Його теоретиком став поет Т. Марінетті, який пропагував радикальний розрив із усією культурною традицією: «Ми підриваємо традиції, як поточені червою мости». Декларації українських футуристів були близькі до цього: «Те, що називають мистецтвом, є для нас предмет ліквідації… Ліквідація мистецтва є наше мистецтво… Мистецтво є пережиток минулого… Смерть мистецтву!.. Хай живе метамистецтво — «мистецтво комуністичного суспільства»!..».
Визначальні риси футуризму:
- заперечення традиційної культури (особливо її моральних і художніх цінностей);
- прагнення до новацій, бунтівливості порушення традицій;
- культивування урбанізму (естетика машинної індустрії і великого міста);
- переплетіння документального матеріалу з фантастикою;
- у поезії — руйнування загальноприйнятої мови, використання «слів на свободі».
Ознаки футуризму спостерігаємо в творчості М. Семенка, В. Поліщука, Я. Савченка, М. Бажана, Г. Шкурупія.
Олег Ільницький
«Український футуризм 1914 — 1930»
Понад пів сторічя футуризм вважався «сумним епізодом» у творчості кількох поетів «лихої пам’яті». Позаяк такий діягноз поставив футуристам сам Максим Рильський, не багато знаходилося охочих і спроможних знову продискутувати ці питання. Літературна праця Олега Ільницького, професора Альберського університету (Канада), — це перша неупереджена спроба не тільки описати конфлікт між українським авангардом та його публікою, а й подати всебічний розвиток футуризму з історичного, теоретичного та літературного погляду від самих витоків (1914) до його зникнення (1931), чи то пак знищення. Книга з’ясовує позицію українського футуризму в европейському контексті й саме з такої перспективи оцінює його набутки.
Для літературознавців, літераторів, усіх, хто цікавиться українською літературою.
Зміст
Український футуризм. Передмова до українського видання
Передмова до англійського видання
Частина І. Історія руху
Розділ 1. Анатомія літературного скандалу: Михайль Семенко і джерела українського футуризму
Скандал
Футуризм та контекст українського модернізму
Модернізм versus футуризм
Розділ 2. Голодні роки (1914–1921)
Розділ 3. Аспанфут: Асоціяція панфутуристів
Розділ 4. АсКК: футуристи в масах
Розділ 5. Нова ґенерація
Бумеранг
Кадри
Платформа і програма
Перша метаморфоза: ВУАРКК
Полеміка з росіянами
Полеміки з «правими»
ОППУ: остання метаморфоза та кінець руху
Частина ІІ. Теорія руху
Розділ 6. Панфутуризм: дороговказ для аванґарду
Мистецтво як процес
Про ліквідацію мистецтва
Теорія культів
Ідеологія і фактура
У пошуках визначення «комуністичної» культури
Поза «Великим Мистецтвом»
Екструкція: компроміс переходової доби
Функціоналізм
Розділ 7. Естетика і поетика
Частина ІІІ. Літературна спадщина: Огляд творчости найзначніших представників
Розділ 8. Поезія
Михайль Семенко (1892–1937)
Ґео Шкурупій (1903–1937)
Олекса Слісаренко (1891–1937)
Юліян Шпол (1895–1937)
Розділ 9. Проза
Вступ
Ґео Шкурупій
Олекса Слісаренко
Дмитро Бузько (1891–1937)
Леонід Скрипник (1893–1929)
Розділ 10. Візуальні експерименти в поезії та прозі
Висновки
Джерела
Алфавітний покажчик
Перелік скорочень
Список ілюстрацій
15 вересня 2006 р. 15:30:48
Люди, навіщо ці маніфестації??? Все це нагадує мені рекламу, а реклама - це гівно, навіть соціальна (хе-хе). Ви сподіваєтеся переконать когось? Січас, певно хтось скаже “так”, але чи хочу я, щоб мене переконали?; хтось скаже “ні”, але нащо ж ці виїбони? Я люблю тепер вас, але не люблю свою маму - ось біда, а ви там розводитесь про всяке.
21 вересня 2006 р. 08:33:24
Безавторський волохатий дідько, - вариш брудну каву, плямкаєш в жіжі, париш ноги, спати не даЄШ…, коли, їдя тя мухи, ти змушений нас любити, через те, що ми поруч (а ми тебе?), то приходь, дідько лисий у гості до нас, — ТА НЕ З ПОРЖНІМИ, ВОЛОЦЮГО, РУКАМИ. А як нема з чим то, або УПОВАЙ або,визнай що, люмпенський римлянин тобі брат, як і тамбовсько-андалазький ссоббакка, і ти сучасний безробітний, і “у дусі христа”, і з матерією сучаснооого люмпен-пролетаря. ЗНАЮ ПРО ШО КАЖУ.
28 жовтня 2006 р. 16:13:41
шановні, погодьтесь що УА як мінімум вас провокує.
і куди ми без провокацій в наші дні?
у багатьох затонка кишка щоб не боятись нового.
може, як МНК, УА теж треба ходити у камуфляжі з ацьким виглядом? живіть у собі далі панство. понтуйтесь далі, ґґґґ