Bricolage NL  
 

тов. Чапай: “Дискурс Індимедії це сукупність дискурсів її дописувачів. Іншими словами, один з принципів Індимедії: “кожен є медіа”.

МЛ Бриколаж

В Україні індімедійні структури маловідомі. На Заході вони грають почасти інтегруючу медіа-роль, оскільки містять повідомлення від носіїв різних соціальних та громадянских ініціатив. Їх звинувачують в координації антиглобалістського опору і тримають на гачку репресивних органів. Відсутність “штаб-квартири” нівелює спроби покінчити з непідконтрольним потоком альтернативних новин. Власне кажучи, Індімедія – це не сервер, сайт на ньому, збіговисько гламурних журіків і генеральна лінія партії. В першу чергу, це ідея, алгоритм, відкритий код, горизонтальний напас.
Більше розкаже втаємничений до цієї справи, тов. Чапай.

***

МАЗЕПА: Привіт, друже Чапай. Як там Новий Орлеан?

ЧАПАЙ: Привіт, друже Мазепо. Новий Орлеан, як на мене, й досі в дупі - точніше, бідні його квартали. Хто хотів, уже переселився після Катріни назад - але більшість будинків, скажімо, в кварталі, де я зараз живу - порожні та напівзруйновані.

МАЗЕПА: Подейкують, ти маєш безпосередній стосунок до таємничої української Індімедії? Який саме?

ЧАПАЙ: Та такий самий, як і всі, хто бере участь у її роботі: учасник, власне, ним може стати кожен, хто згоден із загальними принципами Індимедії, тому відразу хочу підкреслити, що я висловлюю лише власну думку, але аж ніяк не “загальну позицію”. Між іншим, а чому ж Індимедія таємнича? На сайт важче зайти, ніж на будь-який інший?:) (зразу відзначу, що товариш Чапай, видимо, вирішив мене застібати. Терпітиму якомога довше. З двох клоунів один має грати серйозну роль. прим. Мазепа).

МАЗЕПА: В чому її зміст і відмінність від інших, умовно лібертарних ресурсів?

ЧАПАЙ: Гм… не знаю, хто що розуміє під лібертарністю, тож давай навіть умовно не будемо ярлики вішати :). Можливо, основна відмінність від інших ресурсів - відкритість для усіх. Он на Бриколаж вішаеш матеріали, схоже, лише ти, а на Індимедію - хто завгодно й без попередньої модерації. (Це не зусім коректно, проте відзначу, що першопочатково Бриколаж задумувався саме як “горизонтальна структура” і понині такою є. Інша справа, що більшість не утруднює себе дописом і модерацією, а відтак обмежується надсиланням текстів. Тому враження про “кукловода” Мазепу, котрий ховається за лаштунками текстів – дещо хибне. Крім того, “горизонтальність” вимагає відповідальності. Сумна доля похєрєної всіма “Лівої Справи” тому зайве підтвердження. Ми всі ліниві та авторитарні. прим. Мазепа).
Власне, один з принципів Індимедії: “кожен є медіа”, втім, давніші користувачі можуть постфактум приховати повідомлення, скажімо, якщо вони містять відверту дискримінацію, якшо є партійною пропагандою чи просто спамом. Але навіть такі повідомлення, за принципом прозорості, залишаються в “журналі модерації”. Можеш глянути - за останні місяці там відмодеровано лише REKLAMU віагри й інших радощів життя.

МАЗЕПА: Чому українська і білоруська Індімедії де-факто російськомовні? Чи не ховаються за пашталаканням про інтернаціоналізацію там, глобалізацію тощо комунікаційних процесів банальні постколоніальні комплекси забувших, що звільнення має не тільки соціальне обличчя?

ЧАПАЙ: Можливо, саме через свободу слова хто якою хоче, такою й пише.
Я он українською пишу, без жодних постколоніальних комплексів, а щодо останньої фрази: це питання чи вже твердження?
Особисто я згоден із тим, що звільнення має багато обличь. Ну, про це краще Мішеля Фуко почитати, а дискурс Індимедії становить невзаємовиключну сукупність дискурсів її дописувачів.

МАЗЕПА: Наскільки логічні в цьому відношенні словосполучення Індімедія - Україна та Індімедія-Білорусь, якщо “Індімедія-Росія”, за самовизначенням, включає в себе практично всі російськомовні повідомлення? Чергові фракції в реально діючій комунікаційній структурі?

ЧАПАЙ: От таке враження, що ти вже налаштувався наперед і знов у запитання вкладаеш свою відповідь. (Це точно. Мій провокативний підхід. прим. Мазепа).
Зараз, мабуть, більше повідомлень російською (зовсім не “практично всі” абощо) - бувають періоди, коли більше українською - це ж залежить від кожної людини, а часто й від її настрою:).
Що, ввести премодерацію за мовною ознакою - й нехай живе свобода і всі люди рівні, але деякі рівніші, як тварини у Орвелла? :)

МАЗЕПА: Очевидно, що ЖЖ-блог Індімедії цікавіший за ніби-то “офіційний” аналог, котрий практично не працює. Втім, і він, здається, “провисає”. До того (тут я можу помилитись), колись було два окремих індімедійних ЖЖ-ресурси: київський і, здається, донецький. Які причини гальмують розвиток горизонтальних медіа в Украні і анархістських колах, зокрема?

ЧАПАЙ: Ну, щодо практично не працює - це як казав Марк Твен: чутки про мою смерть сильно перебільшено. Наскільки я бачу, за останні тижні багатенько нового. Чи цікавіший ЛЖ-блог? Він інакший - більше через “особисте - це політичне”. Мені здається, це як інь і ян - взаємодоповнення. Ми оце часом закликаємо одне одного “та постав оцей свій пост на сайт”…, але я от переважно утримуюсь. Може, це щось психологічне: блог як своє, сайт як не своє. Блог читають переважно знайомі (хай суто за ніками, але тривалий час) - їм цікавіше особисте. Для незнайомих радше від третьої особи.., не знаєш, чи цікаві їм емоційні погляди незнайомої людини.

А щодо того, що цікавіше - мабуть, як кому. Тобі “очевидно”, менш цікавіший сайт як джерело інформації. Звісно, більше - не завадить. Скажімо, інформації з регіонів практично не бачу. Люди з Донецька брали участь у запуску спільного сайту.., але я не знаю, хто звідки, бо тільки поштою спілкуюся, півтора роки поза ненькою, хе-хе.
Не думаю, що шось гальмує розвиток горизонтальних ЗМІ.., хіба що модератори. А щодо анархістських кіл - питай в анархістських кіл.., це не до мене :).

МАЗЕПА: Наша розмова про Індімедію. Я так розумію, ідеальний варіант, це індімедійна структура в кожній області, місті, селі, пов’язана з іншими лише статутом і спільними офлайновими репортажами?

ЧАПАЙ: Скрізь, де можливо - незалежно від адміністративних меж :).

МАЗЕПА: В якій країні, за твоїми спостереженнями найбільша кількість індімедійних структур і які з них, принаймні мінімально здатні впливати на формування громадської думки тощо?

ЧАПАЙ: Спеціальних досліджень я не робив :), але, скажімо, Мексика - саме той випадок. Індимедія Мехіко, TIXUANA, Оахака, Чіапас, Юкатан.., Віентос Лібрес, іще один сайт за подібним принципом.., піратські радіостанції, альтернативні радіостанції… В Оахаці, коли ми там були - практично всі слухали радіо “Плантон” (по-нашому - щось на кшталт “наметового містечка”) або університетське радіо (теж самвидав), на вулицях самвидавівські газети… це, звісно, не так децентралізовано як інтернет.
Щоб був уплив на громадську думку поза активістськими/інтелігентськими/студентськими колами - це ж має більше людей сайт читати, а на вищеназвані кола - вплив у Мексиці не мінімальний як мінімум :)).
З чужих уст чув, що подібне в Бразилії й Аргентині - сам не був, не впевнений.

МАЗЕПА: Нещодавно в неті з’явилися структури Альтермедії, за котрими стоїть відомий в певних колах націонал-анархіст Трой Саузгейт. Той самий горизонтальний алгоритм, помножений на інший кут обсервації і, логічно подумати, інтерпретацію подій. Не типово для, тавтологія, типових правих, традиційно залюблених до ієрархічних побудов. Як і те, що вироблені протягом останніх півстоліття форми опору все частіше калькуються з боку опонентів - вже згадана альтермедія, DIY, автономні організаційні структури тощо. Криві починають вирівнюватися і як знати, хто перший дістанеться фінішу, кидаючи інформаційні бомби в свідомість мас.

ЧАПАЙ: Ну що я можу сказати? Імхо, калькування - вже ознака меншої кретивності. Сподіваймося, що “наснідагонят” :), не знаю, як серйозніше відповісти.

МАЗЕПА: Не втримаюся від характерного, навіть особистого. Зрештою, я задаю його всім. Що ти думаєш про націонал-анархічну візію, не зручну для догматиків, втім?

ЧАПАЙ: Сподіваюсь це не тонкий натяк на те, що я догматик? :))))
Я думаю, що ще одна назва - це ще одна догма. Ну це, звісно, імхо, буде чергова секта. Сектарність - от проблема опору проти опресій.
А так - називаймо себе хто як хоче, маймо кожен свою ідею, тактику - аби співпрацювали.
Я не вірю в одну “правильну” чи то теорію, чи то стратегію. Практика покаже.

Варто хіба що визначати, хто явно “проти”.
Я ета, тіпа атеїст, але в двох євангеліях Ісус каже: “хто не з нами, той проти нас”. Так от, це хуйня.
А в третьому цитата інша: “хто не проти нас, той з нами”. Ось воно!
Якби ж то переконати якось, що нєфіг між собою про тонко визначену теорію сваритися замість ділом займатися.
Проти - гноблення, дискримінації, експлуатації, за - справедливість, свободу.
Та й то, навіть загальний список не мусить бути загальним, напрям і так інтуїтивно зрозумілий.

МАЗЕПА: Україна - цілком очевидна культурна і паралельно з тим контркультурна периферія (така собі діалектика). Не зважаючи на деяке пожвавлення соціальних ініціатив анархістські ком’юніті знаходяться у зародковому, після Махна у стабільно латентному стані. Існуючі калькують західні культурні зразки, сліпо мавпують далекі від українських реалій пріоритети. Йдеться про те, що двох однакових анархізмів не буває, як не приживеться баобаб на Поліссі. На що, на твою думку, схожий автентичний український анархо-комунізм, в сенсі потрібних організаційних складових? І що гальмує, спрямовуючи і так малочисельну енергію в апріорі програшних напрямках? І, відтак, можливо (розвиваючи думку Маркоса) слід усвідомити, що значна частина привитих на українському тлі соціальних ініціатив (Їжа замість бомб, DIY, феміністичні теми тощо) лягли на зовсім інші сподівання і горизонти і, як Індімедія, просто не притаманні, тому не варто займатися культурним мавпуванням і пробувати універсалізувати соціальні підходи, виходячи з чужого досвіду?

Стьоб у тому, що, здається, якраз тому, що двох однакових анархізмів не буває - нема й периферії, бо це б означало, що є центр для калькування. Ну, це з теорії.
Те, що приймається - або видозміниться, або не прийметься. Процес доволі природний, було б чим журитися…

Особисто мене цікавить не “щирий український анархо-комунізм”, а іншa проблема.

От зараз знайду й зацитую, бо її краще висловила одна “цивільна”, а не “анархістська” знайома. Спонукання самоуправління на місцях, децентралізована “політика, але не обмежена рамками якоїсь групи (наприклад, анархістської), а із залученням звичайних людей, які при слові “анархізм” роблять великі очі…”

МАЗЕПА: Дякую. Оскільки ми з тобою за певними ознаками земляки, сподіваюся, побачимося на історичній Батьківщині, в славному місті Коломиї.

ЖЖ товариша Чапая – http://chapeye.livejournal.com
ЖЖ-Індімедія-UA – http://community.livejournal.com/ua_indymedia
Офіційний сайт Української Індимедії – http://ukraine.indymedia.org

Коментарі (11) для “тов. Чапай: “Дискурс Індимедії це сукупність дискурсів її дописувачів. Іншими словами, один з принципів Індимедії: “кожен є медіа”.”

  1. dmytro

    як файно відчувати що допоміг зистикуватись двом таким різним людям, у Києві та ЗСА…

  2. Mazepa

    він по матері мій земляк, виявляється. Свй до свого по своє.

  3. Mazepa

    а ти хочеш читати спам?

  4. makzz

    Мазєпа - наша маніпула))) він вивішує, але не значить шо в прєімществі))
    З.І. Мазєпа, не ображайся, це я жартую)))

  5. Mazepa

    Кілька днів тому шестеро кавказців порізали на кавалки і прострелили голову моєму знайомому.
    Чотири ножові рани і одна кульова. Чувак відпочиває в реанімації з зашитою печінкою тощо.
    До скінів, бандюків й інших елементів відношення немає. Просто цивіл.
    Били на убой, хоча погодьтеся, немає такої причини, згідно з котрою можна виправдати смерть.
    Висипавші на проїзджу частину прохожі своєю присутністю зупинили процес, нічим не відмінний від практикованого нацистами - оточуємо і валим. Мотив - знайдеться.

    Мєнти, як і годиться, нікого не знайшли, та і не шукали.
    На моїй памяті це не перший випадок, вчинений з боку другого покоління колишніх біженців з Ленінакану, Карабаху й інших.

    Що це? Хуліганство чи расизм? (в межах своєї громади подібного не було).
    В місті всі знають про ставлення мерседесових хлопаків до “словянського бидла”.

    В останньому рос. фільмі “Антифа”, автор вказує, що часто антифашисти в минулому аполітичні любителі музики, шо постраждали від свавілля бонів.
    Що робити постраждавшим від кавказців, приміром?
    Наскільки їхні дії у відповідь підпадають під “расистські”? Що мають робити батьки, друзі, мєнти, громада? Їхня реакція - це теж расизм?
    Антифашизм - це симетрична реакція на бонівське свавілля, як бути у випадку з етнічним розрізом злочинності?
    І чому в населення сформовані чіткі стереотипи щодо кавказців? (помітьте - лише чоловіків, жінок в Україні не знайдеш, пациків гастарбайтерами та пролетаріями теж).

    Чи підозрювати (я звертаюся до статистики - наші кавказці не бідний арабський люмпен, класовою озицією тут не прикриєшся) їх у чомусь це, як сказав Жижек, вже расизм, навіть якщо підозри мають рацію?

    Себто, на якому грунті відбуваються злочинні дії етнічної меншини (тут кавказької) - расовому чи побутовому?
    І чи завжди так?

  6. Mazepa

    знищувати тре незалежно від етнічного - не базар.
    Але формується вона часто саме за таким.

Залишити коментар