Чорний Радикальний Конгрес

Чорний Радикальний Конгрес скликаний задля вироблення політики „центру без стін”, тобто політики, котра би зосередилася на умовах проживання бідного і робітничого чорношкірого населення.

Які тенденції ми визнаємо в межах Чорного Радикалізму? — в їх числі соціалізм, революційний націоналізм та фемінізм? — Так, ми об’єднані в опозицію до всіх можливих форм гноблення, включно з класовою експлуатацією, расизмом, патріархатом, гомофобією, антиімігрантськими упередженнями та імперіалізмом. Читати далі »

Д. Зелений, „Бриколяж – Київ”

Навчаючись у Києві я раз по раз потрапляв до ситуацій, котрі товариш Холявка окреслив терміном „русофонний расизм”. Повернувшися додому я звернув увагу на те, що кільканадцять кілометрів від столиці недостатні аби вказане вище явище залишилося в минулому.

Пишучи ці рядки, я певен того, що в Україні навряд чи знайдеться умовно україномовний суб’єкт, котрий, принаймні раз у житті не чув глузливого „понаєхалі тут із сєла”, „ти что, запаєнєц?” або „а по-русскі можна? і так далі і тому подібне. Не з села, не галичанин, не можна, не хочеться і не буду. Читати далі »

Марк Вегірскі

Екологічні рухи сьогодення закликають обмежити споживання, економічне зростання і експлуатацію планети. Разом з тим слід відзначити очевидне жертвування власними переконаннями і все на користь абстрактних екологічних принципів. Рух матиме більше шансів, в тому разі, якщо стверджуватиме необхідність подібних жертв, і все задля того, аби по тому мати можливість зберегти і розвинути локальне і специфічне. Читати далі »

Румуальд, гурт „Les Partisans”

Французських рух „редскінів” (перший із заявивших про себе на властиво міжнародному рівні) зродився за унікальних умов в період 1984-1986 років. З одного боку це надзвичайно жорстка економічна та політична ситуація з характерними для неї масовим безробіттям, початками неоліберальної політики і, як це було у Франції, появою дуже розвинутого ультраправого руху під назвою „„Національний Фронт”. З іншого боку з’являється альтернативний культурницький рух, котрий суміщає французський панк, політичні протести та мультикультуралізм. Читати далі »

Д. Зелений, „Бриколяж — Київ”

Їх багато і кожен бодай раз чув про трипільську цивілізацію, Олеся Бердника та Українську Духовну Республіку, про отамана Зеленого та Дніпровську дивізію. Про цих останніх говоритимемо сьогодні і завтра, допоки відроджене у бронзі минуле займатиме узурповане лисуватим чолов’ягою місце. Від Києва до Умані йтимуть слідами Дніпровської дивізії заклопотані майже фрейдистськими настановами на можливу історичну і водночас таку! класову справедливість. Читати далі »

Ігор Лавриненко, „Русская Фаланга”

Наступна точка зору досить спірна і для справжніх прихильників Помаранчевої революції не завджди прийнятна. Проте вона цікава і якщо враховувати ідеологічний статус її носія — де-факто безпрецендентна. Прочитайте написане етнічним українцем, чиї настанови лежать в площині російського імперського націоналізму. Прочитайте і відмітьте невловимі ноти латентної українскості написавшого текст. Читати далі »