Олексій Мацука, політолог (м. Донецьк)

Радянська історіографія багато в чому „переробила” образ Бандери в суспільному сприйнятті його як героя української нації. Це пов’язано з „невигідними” справами Бандери для радянської влади. Невигідність радянські історики зробили зрадництвом і самого Бандеру зрадником українського народу, замовчуючи справжні інтереси бандерівців. Читати далі »

А. Жигулін

У доступній для україномовного лібертарія формі розповідається про діяльність однієї з небагатьох підпільних марксистсько-ленінських і одночасно антисталінських організацій повоєнного часу — Комуністичної спілки молоді… А далі були табори…

Мої друзі й товариші, та й недруги і вороги, а також мої читачі знають, що мене було незаконно репресовано, що я побував у таборах у Сибіру й на Колимі, відтак мене повністю реабілітували. Це відомо з моїх усних розповідей, а найбільше — з моїх віршів. Читати далі »

Хосе Ортега-і-Гасет

Друже Корпусе Барга! Ви завершуєте свої розсліди про фашизм вельми цікавими нотатками, видрукуваними в „Ель Соль” під заголовком „Бунт сорочечників”. Ці нотатки тим цікавіші, що містять у собі запитання. „Що таке фашизм?” — питаєтесь ви. Знак запитання постає, звиваючись, мов пастуше ласо, біля ніг усіх необачливих розгадників таємниць. Читати далі »

Автор невідомий

Прийшло нове тисячоліття і ми вже не дивуємо з того, що старі соціалістичні ідеології — принесені Індустріальною Революцією — більше не здатні охопити широкі соціальні зміни, котрі відбулися протягом двох останніх століть. Все більше міжнаціонального капіталізму, полегшеного, в свою чергу, радикально новими технологіями, і оскільки товарні відносини заміняють справжні людські стосунки, люди, зрозуміло, відчувають, що направду втрачають контроль над інституціями і культурою, котрі і визначають їх єство у якості соціальних істот. Читати далі »

Д. Зелений, „Бриколяж — Київ”

Не сприймайте його серйозно, адже наступний текст лише дещо припасована україномовна калька. Оригінальна версія належить групі московських анархо-синдикалістів і, як це властиво більшості пропагандистських листівок хибує на значну кількість ідеологічних штампів та ярликів, хочте — читайте, не хочте — приклейте в себе на під’їзді. Коли прийде час, звичайно. Читати далі »

МЛ „Бриколяж”

„Pet Nihil” не останній серед граючих панк білоруських дійсно лібертарних гуртів. Їхні слова російською, вони не вірять в патріотизм і теоретично тягнуть на „неформат”. Даний факт очевидний як і той, що „слів із пісні не викинеш”. Тому спробуємо зрозуміти, не оцінючи і не лейбуючи. Їхня інакшість не ворожа, вони просто Інші, а ріднить нас прагнення свободи, солідарності і організації поза інститутами. В тому числі ідеологічними. Читати далі »

Чорний Радикальний Конгрес

Чорний Радикальний Конгрес скликаний задля вироблення політики „центру без стін”, тобто політики, котра би зосередилася на умовах проживання бідного і робітничого чорношкірого населення.

Які тенденції ми визнаємо в межах Чорного Радикалізму? — в їх числі соціалізм, революційний націоналізм та фемінізм? — Так, ми об’єднані в опозицію до всіх можливих форм гноблення, включно з класовою експлуатацією, расизмом, патріархатом, гомофобією, антиімігрантськими упередженнями та імперіалізмом. Читати далі »

Д. Зелений, „Бриколяж – Київ”

Навчаючись у Києві я раз по раз потрапляв до ситуацій, котрі товариш Холявка окреслив терміном „русофонний расизм”. Повернувшися додому я звернув увагу на те, що кільканадцять кілометрів від столиці недостатні аби вказане вище явище залишилося в минулому.

Пишучи ці рядки, я певен того, що в Україні навряд чи знайдеться умовно україномовний суб’єкт, котрий, принаймні раз у житті не чув глузливого „понаєхалі тут із сєла”, „ти что, запаєнєц?” або „а по-русскі можна? і так далі і тому подібне. Не з села, не галичанин, не можна, не хочеться і не буду. Читати далі »

Марк Вегірскі

Екологічні рухи сьогодення закликають обмежити споживання, економічне зростання і експлуатацію планети. Разом з тим слід відзначити очевидне жертвування власними переконаннями і все на користь абстрактних екологічних принципів. Рух матиме більше шансів, в тому разі, якщо стверджуватиме необхідність подібних жертв, і все задля того, аби по тому мати можливість зберегти і розвинути локальне і специфічне. Читати далі »

Румуальд, гурт „Les Partisans”

Французських рух „редскінів” (перший із заявивших про себе на властиво міжнародному рівні) зродився за унікальних умов в період 1984-1986 років. З одного боку це надзвичайно жорстка економічна та політична ситуація з характерними для неї масовим безробіттям, початками неоліберальної політики і, як це було у Франції, появою дуже розвинутого ультраправого руху під назвою „„Національний Фронт”. З іншого боку з’являється альтернативний культурницький рух, котрий суміщає французський панк, політичні протести та мультикультуралізм. Читати далі »