Д. Зелений, „Бриколяж-Київ”

Латиноси дивляться мелодрами про місцевих Попелюшок; грінго люблять спецефекти на вічну фрейдистську тему: „коли Америці кінець?”; москалі — бандитську романтику, легітимізуючу право непрацювати (віками пещений монгольський ген „прийти-забрати”); індуси — сльози за втраченою цнотою і танці (або їхню гримучу суміш); китайці — море крові на фоні дійсно екзистивного польоту чайного листка (політ триває весь фільм); європейці — у фільмах спокутують провини перед колись гнобленими наркоманами, арабами, гомосексуалістами та іншими, по своєму чудовими людьми. Читати далі »

МЛ „Бриколяж”

Фашизація російського суспільства вже не „побутова притча всує”. Можна говорити про державний інституціоналізований расизм, яскравими прикладами котрого слугують дії московської міліції, інститут прописки, нагнітання антикавказької істерії мас — медіами тощо. Інший бік цієї ж медалі — скінхеди-нацисти, по слідам котрих рухається „Нічний дозор” антигітлерівських мілітантів — SHARP („скінхеди проти расових забобон”). Представлене Вашій увазі інтерв’ю присвячено новозародженій спільноті м. Набережні Челни (мова оригіналу). Читати далі »

Д. Зелений, „Бриколяж — Київ”

Нещодавно, під час пересування теренами найбільшого паразита нашої неньки містом Києвом я уподобав чималенький журнал із певною кількістю привабливих для таких як я картинок. Часопис звався „Сварог” і видавала його шанована мною пані Лозко со pagan friends.

Відразу зауважую, що, незважаючи на прохристиянське маніхейське світовідчуття я з неприхованим (переважно академічним) інтересом ставлюся до розвитку похідних від премордіальної індоєвропейської традиції, таких як вікка, друїдизм, асатруа, і, звичайно, рідних вірувань наших слов’янських предків. Читати далі »

В. Ленін

Ми бачили, що за своєю економічною суттю імперіалізм є монополістичний капіталізм. Уже цим визначається історичне місце імперіалізму, бо монополія, яка виростає на грунті вільної конкуренції і саме з вільної конкуренції, є перехід від капіталістичного до вищого суспільно-економічного укладу. Треба відзначити особливо чотири головних види монополій або головних проявів монополістичного капіталізму, характерних для розглядуваної епохи. Читати далі »

МЛ „Бриколяж”

Хуанові-Антоніо 33 роки, він одружений і батько. Зараз працює у дистрибуторській рекордінговій компанії. З ранньої юності його життя пов’язане з Революційним Іспанським Націоналізмом. Член Об’єднаного Секретаріату Європейського Визвольного Фронту, він керує Іспанською Республіканською Визвольною Лігою (в минулому — Європейська Альтернатива) і видає часопис „Трибуна”. Крім того Сенент автор книги „ Ледесма Рамос  — націонал-більшовик?”, а зараз готує до друку працю про „іспанський лівий фашизм”. Читати далі »

Артим Хомик

КАПІТАЛІЗМ. Стогнала земля, коли він приходив на світ… Потоки крові поту і людських сліз, ціле море горя розлилось, коли він родився. А родившися, він зараз став на ноги і, немов казочний Зевес, пожер своїх родичів і кревняків.

Пожер своїм почварним ротом і стравив ненаситним жолудком і добро, і красу, і правду…

А пожираючи і травлячи, він ріс і ріс…

Досягнув головою неба і поглянув зухвалим оком у його вікно, що поробляє бог…

Бога не доглянув…

Сам оголосив себе богом…

А люди повірили в його божество. Вони все мусять мати свойого бога. І поклонилися йому… Читати далі »

Павлюк Коновальчик

Анархісти на початку революції. Рух анархістів у Росії ніколи не був єдиним і діяв у вигляді багатьох течій та угруповувань. Різноманітні анархістські організації і групи, котрі у великій кількості з’явилися під час революції 1905-1907 років, протягом наступного десятиліття були розгромлені царською „охранкою” або пішли у глибоке підпілля. Лише після лютневої революції 1917 року і амністії політув’язнених спостерігається певний підйом анархістської активності у революційній Росії. Читати далі »