Передмова до книги Роберта Гілмана «Еко-села та інші поселення»
Володимир Шестаков
Сучасні міста, особливо крупні, стають все менш придатними для життя. Збільшується забруднення повітря, води, грунту. Росте злочинність. Стреси, неякісне харчування, малорухливий спосіб життя призводять до серцево-судинних захворювань. Падає рівень життя.
Сучасний городянин подібний до важкохворого. Він прикутий до «крапельниці» (мережі постачання) і «штучної нирки» (каналізації, комунальних служб). Значною мірою залежний від економічних факторів поза його контролем (на приклад, в містах, в середньому, запасів продукції від тижня до двох).
Жодне із сучасних міст не забезпечує себе повною мірою, тобто не є «стійким». Воно, як павук на павутині, існує за рахунок області, країни та інших країн. (Сільськогосподарська продукція в середньому проходить шлях в 2000 км, перш ніж потрапити на полиці). Воно вбирає в себе потоки вантажівок, ешелони товарних вагонів, судна і літаки з вантажами, натомість відригує рідкі нечистоти, гори сміття, тонни отруйного диму.
Значною мірою сучасна цивілізація живе за рахунок невідновлюваних ресурсів, подібно до культури бактерій, посіяних в чашці Петрі. З’їли субстрат – закінчується їх життя. Більшість людей не розуміє і не думає про неминучий кінець такої цивілізації. Частково виною цьому – засоби масової (дезінформації), залежні від комерційних структур. Книжні ринки заповнені хламом бойовиків, низького гатунку порнухи і дешевих триллерів. Книг, подібної до цієї просто обмаль. І виходять вони обмеженими накладами. Видавці не мають коштів на широку рекламу. Мало хто зацікавлений у прийомі гірких ліків, вишукуючи їх по крупинкам.
Значно приємніше пити солодку отруту, котрої довкола більш ніж досить.
Але є у світі деяке братство чи, кажучи мовою соціології, «незібрана спільнота» людей, котрі невтомно міркують над збереженням життя і можливістю уникнути глобальної кризи. Ці люди не настільки відомі, як зірки шоу-бізнеса, імениті спортсмени та політики. І вони не просто думають, але діють. Вони експериментують з власним життєвим чином і заохочують до експерименту своїх сусідів, друзів, читачів. Ця книга – про них.
В Україні також робляться певні неусвідомлені спроби відкинути нав’язливе агресивне середовище, в котрому ми мешкаємо і створити своє середовище і свої правила, значно гуманніші і більш здорові.
З одного боку, українські експериметатори знаходяться у значно жорсткіших умовах, аніж їхні зарубіжні колеги. Все дається незрівняно важче. Їм доводиться долати опір чиновницького апарату, нахабних хабарників, відсутність коштів і знань в області існуючих екологічних технологій, альтернативних економічних стосунків, екологічного стилю життя тощо.
З іншого боку той самий тимчасовий хаос, котрий ускладнює роботу, створює унікальні умови для будівництва цілком нових структур і стосунків, котрі важче інкорпорувати до існуючої економічної системи.
Ціль даного видання – показати всім, хто задумується над зміною життя з метою вирішення власних і глобальних екологічних проблем, що вони не самотні. А тим, хто ще не думав – задуматися. Книжка дозволить читачам ознайомитися з широким світовим досвідом по створенню еко-поселень, уникнути помилок і скористати з їх досягнень та винаходів, встановити контакт із закордонними еко-поселеннями. Крім того, ми сподіваємося, що відгуки на книгу допоможуть знайти і поєднати вітчизняних «піонерів».
Проте, скажете ви, половина всієї планети мешкає у містах і чисельність городян постійно зростає. Наївно думати, що всі екологічні проблеми можна вирішити переселенням до еко-поселень без негативних наслідків для оточуючого середовища. При наявному рості населення це призведе лише до руйнування останніх екосистем, знищенню середовища проживання багатьох видів рослин та тварин. Значить, постає питання про «озеленення» міст – перетворення їх на здорове середовище існування людей, перетворення їх на еко-поселення.
Поза сумнівом, Ви праві. Одне не виключає іншого і не заміняє його. Проте, з тієї ж причини, з якої зарубіжним колегам важко звільнити нішу для нового (якщо старе, як видається, на загал, непогане?), городянам важче міняти щільну, взаємозалежну і достатньо запрограмовану систему стосунків, аніж створювати нову на порожньому місті.
Одна з причин, з якої безліч спроб утворити екологічне поселення закінчувалися невдачею, полягає у тому, що їх творці мали слабке уявлення про кінцевий результат. Для судна, не відаючого порт призначення, жоден вітер не буде попутнім.
З цією метою ми почали збирати серію книг щодо різноманітних аспектів стійкого розвитку та екологічного способу життя. Першою із виданих нами книжок була невелика брошюра «Пермакультура – що це?», англійського автора Патріка Уайтфілда. Це – друга із наступної низки. За нею готуються вийти друком «Добровільна простота» американського письменника Дуейна Елджина і «Шлях Пермакультури» англійського дослідника Грема Белла.
переклад: у скороченому варіанті – Мазепа, спец. для «Бриколаж»
рекомендовано:
- властиво Гілман
українські ресурси:
(в тому числі плановане «Трипільське родове екопоселення»)