Яппі
Каталонець
Слизьке, тепле і напрочуд чуттєве… Таким є життя середнього класу. Квартири наповнились теплом в очікуванні своїх господарів, а м’які меблі вже готові поглинути сіднички тих, чиєї зарплати вистачить на виплату кредиту. Рум’яність, яку неможливо заперечити, чутливість, яку не можна не помітити. Це божевільна від гігієни піхва, натикана тампонами, промита всякими гелями й кремами, загорнута у шовкову білизну із зображенням котика.
Її перша менструація була культурним шоком. Навколо метушився десяток лікарів, уся приватна клініка була поставлена на вуха. А раптом щось не так? Це ж яппі, а яппі завжди мають бути здоровими. Скільки б кокаїну в майбутньому не пройшло через ці ніздрі, представниця middle class’у зобов’язана мати здоров’я космонавта. І щотижня листоноша кидатиме до скриньки свіжий номер “Жіночої краси”. І з кожного номеру піхва черпатиме нові методи догляду за собою, десятки безглуздих дієт й кросворд на останній сторінці.
А довгими зимовими вечорами вона лежатиме в рожевих апартаментах і мирно дріматиме під звуки серіалу “Секс і місто”. В очікуванні поодиноких еротичних сцен, вагіна стікатиме власним соком, допоки не стане липкою, а рожеві поголені губки не збільшаться в очікуванні принца. Юнак на білому Lamborghini? Він неодмінно має з’явитися, інакше казка перестане бути казкою, а таке не повинно бути. За неї проплачено наперед… Багаті теж плачуть, але вони хочуть сміятися і плескати в долоньки. “Ні! Тільки не мігрень, я не готова до нового нервового зриву”.
Раптово її рука перестає пестити клітор і тягнеться до заповітної шухлядки. Складні вагання між кетаміном і кокаїном, трошки зусиль із застосуванням Master Card і дві доріжки чекають на свою господиню…
Першим пропадає бажання застрелити психолога. “Секс” стає дедалі реальнішим, а “місто” долає будь-які бар’єри і проходить в глибини утроби. Найбільше, нестримне бажання – це Дефлорація! Ні принца, ні Lamborghini, лише бажання.
В наступну мить пролунає дзвінок в двері. Не кваплячись, вона накине халат, плавний граціозний рух зав’яже на ньому пояс.
- Хто там?
- Відчиняй! Революція! – пролунає голос з-за дверей.
- А хто вам потрібен? – ласкаво і з непідробною цікавістю спитає вона.
- Ти, сучка, якраз і потрібна!
Остання фраза… Цих слів було достатньо, щоб в яппі-організмі зародився цілий шквал образів і справжня лавина гормонів. “Сучка! Сучка! Сучка!” Бажання! Лише бажання!
Всередині дверей щось клацнуло, повернулось. Шматок броньованого металу зі скрипом від’їхав ліворуч. В дверному пройомі з’явились три кремезні постаті – це були матроси. Їхні новенькі шкірянки поблискували на світлі, а на безкозирках красувався позолочений напис “БАЛТФЛОТ”. Невідомо, звідки в центрі Києва з’явились україномовні матроси Балтфлоту? Але спишемо це на дію коксу.
Молоді загартовані тіла, перетягнуті кулеметними стрічками, обвіяні вітрами обличчя – все це настільки збуджувало її, що десь із середини легень рвалось важке тваринне дихання, а піхва знову почала мироточити, і вся вітальня встигла наповнитись її власним, особливим запахом.
Не питаючи дозволу, матроси зайшли, і закотили за собою кулемет марки “Maxim”. Матрос зі шрамом на руці закрив двері та наказав:
- Обшукати приміщення. Вилучити всі гроші і прикраси. Предмети розкоші, які не підлягають експропріації, знищити. Про виконання доповісти комісару. – чолов’яга повернувся до юної представниці класу яппі – А я, іменем Революції, реквізую твою пизду!
- Так, зроби це! Іменем будь-чого, тільки зроби!
За мить вона опинилась на канапі. Скинувши халат, матрос почав знімати свої кулеметні стрічки, але вона чекати вже не могла. Бажання, лише бажання. Він увійшов під брязкіт набоїв, і несамовитий первісний крик порушив сон сусідів…
***
Рожева кімната наповнилась спокоєм. Глибока темрява поглинала кожен рух, втім, рухів вже і не було. Лиш мерехтіння плазменної панелі нагадувало про плинність часу, й про те, що енергосистема країни ще досі працює. Вона лежала серед подушок і тупо дивилась у стелю. Раз у раз її дефлороване тільце наздоганяли оргастичні спазми. Вони залишали спогад, як член Революції входив у піхву середнього класу й приблизно середнього розміру.
Зимову тишу порушив голос із телевізора (там досі транслювали “Секс і місто”).
“Керол, ти вже спала з ним?
ні, але я просто мрію про це, і скоро здійсню свої задуми.
він такий милий, а ще має посаду менеджера по продажам.
не зволікай, на нього буде стільки претенденток.
а як ти думаєш, з ним добре в ліжку?
не переймайся, навіть якщо ти не отримаєш орг…” – почувся постріл з нагана і плазмена панель розлетілась на шматки.