Bricolage NL  
 

Націонал-трудовий стиль. Невже?

Red Patriot
http://www.untp.org.ua/index.php?id=250

Це навряд чи. Для подібного висновку є кілька причин, підозр та підстав. Почнемо з кінця, з підстав.

Casual як стиль з’явився у далекі 70-і у ще дальшому Альбіоні, а відтак до України він не має властиво “національного” відношення.

Друга частина – “трудовий” досягається ще важче, враховуючи ціни на автентичні Lonsdale, Fred Perry, Ben Sherman і тому подібний, майже бутіковий варіант.

автентичний український сasual )))

Далі йдуть підозри. В їх основі спостережений під час 14 жовтня різноманітний “правий типаж”: від мілітарних одностроїв, карго і френчів до етнічних елементів у вигляді тих же вишиванок. Десь між ними заблукав зазначений автором casual, відмінний від типового для наших ультраправих “обригалівського стилю”: бомбер, бейсболка, боти.

Втім, навіть якщо відкинути голослівні заяви, автор радше стверджує, аніж доводить, що casual дійсно підставовий, в сенсі “націонал-трудовий”.

Характер подібних пашталакань наводить на гіпотезу про прагнення не стільки визначити, як монополізувати певний відтинок культурного простору, а саме простий і зручний повсякденний одяг, чому ні?

Косухи носять панки, а камуфляж – традиційні праві типу УНСО. Принаймні, так стверджує автор. Лукавить, адже поло, сорочки і бейсболки і “трудовики” й антифа шукають здебільшого на “кришованих” “чорними” секондах, мартінси-гріндерси – на Троєщині, тоді як корені стилю в аполітичному, біляфутбольному, скашному “дусі 69”. Додайте до цього бакенбарди, фанатські “рози”, нашивки і ви отримаєте спільний для обох субкультур стиль, право на котрий лежить в площині дрібнобуржуазних сподівань їхніх, повторюся цілком аполітичних попередників.

Поза увагою залишилися “тирольські капелюшки”, “шнурки-краватки”, грубі твідові жакети і так далі. Відійшли картузи, їх замінили бейсболки; реглани – натомість все популярнішими стають “кенгури”; замість важенних мартінсів – завжди актуальні кросівки…

І все ж, спосерігаючи за поведінкою “хуліганів”, і за сумісництвом – “націонал-трудовиків” на думку спадає школа середини 90-х, з її стандартизацією ціннісних рядів та регламентацією зовнішнього образу. Тоді таких називали “гопниками”. Зараз вони – “націонал-трудовики”. Зрештою, що таке так званий “правий соціаліст”? Відповідь на це питання в його дещо вужчому значенні свого часу дав мій однокурсник, заставший перших нацистів, в Одесі, Миколаєві і Києві: “Скінхеди – це просто ідеологічно неврівноважена гопота”.

Тому друзі, любі і просто,
друзі друзів,
їхні вороги,
націонал-трудовики і всі, у кого при слові “поло” на думку спадає футболка з комірцем:

зв’язок між вуличним стилем, себто casual і УНТП не більше ніж хвороблива видумка спадкоємців маяковської шпани.
Його очевидність сумнівна.
Його однозначність – помилкова.
Я хожу на casual.
І що?

для “Бриколаж”

Коментарі (5) для “Націонал-трудовий стиль. Невже?”

  1. dmytro

    Casual як стиль з’явився у далекі 70-і у ще дальшому Альбіоні, а відтак до України він не має властиво “національного” відношення.

    A sho ce take ukrainian casual? Mozhe hvotku hto dast?!!!

  2. Atseton

    український кежуал - це “Лакост”, який клепають у Броварах і “Марк-н-Спенсер” - теж десь під Києвом…=)

  3. Mazepa

    українського кежуала не може бути в принципі, якщо говорити про якусь етнічну одежину. лише моменти, котрі підкреслють походження.

Залишити коментар