Оксана Забужко
 
Щодо реакції громадськості, я була заскочена тим, що викликала такий фурор, оскільки те, про що говорила, говорю вже принаймні два роки при всіх можливих і неможливих оказіях. Очевидно, в Україні якісь речі сприймають лише тоді, коли їх сказано в присутності Президента, прем’єр-міністра й усього урядового корпусу. І це також хвороби нашого інформаційного простору, який весь націлений винятково на політичну кухню й забуває, що існує ще українське суспільство, яке живе своїм життям, і революцію зробило своїм життям. Якась реакція з боку влади на те, що говорять і говорили, все ж була. Навіть моє запрошення теж, либонь, було певним чином реакцією, тому що на початку вересня ми давали прес-конференцію гуманітарної інтелігенції та звернулися до Президента з тим, що врешті-решт гуманітарною сферою повинні рядувати фахівці.

  Читати далі »

  Валентина Соболь
 
Постколоніальна методологія сьогодні лише починає пробуджувати європейську русистику, в руслі якої беззастережно подається й вивчається давньоукраїнська література, твори котрої занесені до активу літератури російської, як, до речі, й творча спадщина Дмитра Туптала, досі не студійована в аспекті імперіального дискурсу в російському літературознавстві.
  Читати далі »

  Марлен Инсаров
 
Закончить рассказ о диссидентских группах украинского национализма военной эпохи следует загадкой НВРО ( Народно – визвольна революц i йна орган i зац i я – Народно – освободительная революционная организация).

Читати далі »

  Оксана Забужко

 
- Вельмишановний пане Президент, достойний пане Прем’єр, пані і панове.
Дякую організаторам сьогоднішньої зустрічі за запрошення мене до слова і за можливість озвучити тут те, що я не перший рік марно намагалася говорити, але що для попередньої влади звучало як марсіанська мова. А саме те, що, на превеликий жаль доводиться констатувати, що нинішня українська влада успадкувала від попередньої країну, яка знаходиться на межі гуманітарної катастрофи. Попередні промовці-економісти сипали цифрами, а я також можу вдатися до мови цифр. Є такий критерій, розроблений ООН, за яким оцінюється якість життя в країні. Це не показники економічного розвитку. Це навіть не рівень доходів на душу населення. Це так званий індекс гуманітарного розвитку, за яким передбачається, що основним національним багатством є люди, що ці люди мають бути не тільки забезпечені відповідним рівнем доходів, а й охороною здоров’я, освіченістю, доступом до знань, інформації, культурних благ, культурного використання дозвілля і участю у громадському житті. Це дуже складний комплексний показник. Але за цим показником Україна знаходиться на 80 місці, залишивши позаду себе в Європі тільки Молдову і Туреччину. Дивного нічого в цьому немає, оскільки за всі роки незалежності Україна так і не виробила самостійної інформаційної політики, самостійної культурної політики, самостійної гуманітарної політики взагалі. І пострадянська чиновницька ментальність в принципі не мала того уявлення. Ніхто не сказав, що ця сфера в незалежній країні належить до таких же першочергових державних пріоритетів, як політика економічна, фіскальна, зовнішня і т.д.
  Читати далі »