Bricolage NL  
 

Свобода потребує спільноти (уривок з книги „По той бік прав людини”)

Додано 7 квітня 2005 р., Mazepa

Ален де Бенуа

Ідеологія прав людини ізолює правовий елемент за рахунок політичного та соціально-історичного: ми переживаємо реванш права і разом з цим зникнення політичного і соціально-історичного. Крім того, ця ідеологія наводить аргументи в ім’я строго індивідуальних прав. Небезпека полягає в послабленні колективів через утвердження індивідуумів. Кожна демократична політика повинна бути свідома того, що довірене їй суспільство є чимось більшим, аніж просто сумою її індивідуальних складових. Без цього усвідомлення немає спільної волі. Читати далі »

Дебати Фея-Бенуа про мультикультуралізм. Вступне слово Майкла О’Міри

Додано 10 березня 2005 р., Mazepa

Автор невідомий

Стаття Гійома Фея (Guillaume Faye) та інтерв’ю з Аленом де Бенуа (Alain de Benoist) мали би зацікавити наших читачів. Подані нижче позиції Фея і Бенуа, які представляють альтернативні расове та комунітаристське крила європейських Нових Правих, є символічними не лише через розбіжність стратегій сучасного розподілу націоналістичних категорій, оскільки вони борються з явищами плюралізму, культуралізму та глобалізму, а ще й через труднощі, притаманні антиліберальній політиці виживання Білої Раси. Читати далі »

Консервативна „культурна революція”

Додано 24 січня 2005 р., Mazepa

Ален де Бенуа

Коли стикаєшся з політичною та економічною полемікою, яка зараз розгортається на Заході, найперше визначення, що спадає на думку, це тотальність. Ми опинилися перед тотальною полемікою. Я маю на увазі не те, що вона має тоталітарний характер (хоча тоталітарна спокуса, на жаль, часом таки існує), але те, що вона дедалі більше стосується як до сфер власне „політичних”, так і до сфер, які раніше прийнято було вважати „невтральними”. Річ у тім, що ще нещодавно різноманітні фракції та партії протистояли одна одній лише в суто політичних питаннях (коли йшлося про соціяльні інститути, систему управління, економічну систему), тоді як инші фундаментальні галузі суспільного життя становили предмет консенсусу. Питання про сім’ю переглядалось рідко, не ставилась під сумнів важливість школи, медицини, психіятрії і т. ин. Врешті, вважалось, що згода може і повинна базуватися на наукових істинах, тобто на істинах, набутих шляхом логічної дедукції або шляхом експериментального методу. Тепер ситуація цілком змінилась, і ми зікнулися з тим, що предметом дискусії є не лише певні форми влади та управління, але і базові структури самого суспільства: „очевидність” викривається як „конвенція”, крок за кроком проголошується, що немає різниці між чоловіками та жінками, що авторитет батьків перед дітьми нічим не виправданий, що психічно хворі – нормальні, а нормальні люди – божевільні, що медицина частіше робить хворих, ніж лікує їх, врешті, що наукові факти не повинні розцінюватися відповідно до ступеня їх правдивости, а відповідно до особливого роду „істинности”, тобто відповідно до їх бажаности з точки зору модних ідеологій. Читати далі »

Тваринна ферма

Додано 30 травня 2004 р., Mazepa

Майкл Уокер

Поява цієї книги англійською мовою у 1993 році, а у 1995 у м’якій обкладинці німецькою, у видавництві Fischer Verlag, вказує на те, що люди все більше і більше усвідомлюють проблематичний характер McDonald’s. Починаючи із 70-х років, відколи почали рекламувати Big Mac, він отримав своїх критиків.

Культурно-консервативну критику очолювала французька Нова Правиця (Nouvelle Droite) сімдесятих, коли заклади, де подавали бургери стали своєрідним символом Заходу, а якщо точніше, символом американського способу життя (American Way of Life), який підривав і у підсумку руйнував всі органічні культури, замінюючи їх модерністичною псевдокультурою. Ліві критикували McDonald’s за експлуатацію робочої сили — Роланд Макдональд не прихильник профспілок. Зрештою, критикували McDonald’s і з екологічної точки зору, адже кажуть, що саме завдяки McDonald’s руйнуються тропічні ліси Пд. Америки і саме McDonald’s сприяє вживанню м’яса, продукованого у жахливих умовах птахофабрик і масових боєнь. Довготривалий судовий процес „McLibel” став своєрідною рекламкою зелених активістів у Лондоні, які ретельно готували свої звинувачення. Читати далі »

Інтерв’ю з Марко Таркі

Додано 13 березня 2004 р., Mazepa

Diorama Letterario

Професор політолог Марко Таркі (Marco Tarchi) є видатним діячем італійської Нової Правиці/Нової Культури. Автор численних книг і статей. Від початку 80-их видає метаполітичні журнали „Diorama Letterario” і „Transgresioni”.(див. www.diorama.it )

Чому праву культуру в Італії довго не визнавали? Читати далі »

GRECE: подих свіжого вітру

Додано 13 березня 2004 р., Mazepa

Майкл Вокер

Журнал Скорпіон (The Scorpion) був заснований у 1981 році (спочатку під назвою Національний Демократ) і донині залишається важливим (якщо не найважливішим) органом британської Нової Правиці. Незмінним редактором Скорпіона вже більше двох десятиліть є Майкл Вокер (Michael Walker).

(Скорпіон в Інтернеті://thescorp.multics.org)

Першою і все ще найважливішою групою того явища, яке називають Європейською Новою Правицею є ҐРЕС (GRECE), культурна організація заснована у Парижі. Назва складена з початкових літер слів Groupement de Recherche et d‘Etudes pour Civilisation Europeenne (Центр вивчення і дослідження європейської цивілізації. Слово ҐРЕС це акронім, і означає французькою мовою Грецію. Така назва повинна підкреслювати важливе значення, яке має для групи давньогрецька спадщина з її культом героїзму, елітизму, краси, і, можливо найважливіше, з її язичницькими цінностями і світоглядом. Група була створена 5 травня 1968 року Аленом де Бенуа (Alain de Benoist) і кількома інтелектуалами. Читати далі »

Міт та спільнота

Додано 20 лютого 2004 р., Mazepa

Джордж Лоччі

Ще століття тому назад, Ф. Ніцше передбачив всі ті явища, чи майже всі, які характеризують нашу добу, а саме: анархістський нігілізм, епідемію неврозів тощо.

Підтвердження ніцшеанських пророцтв повинно було б вражати уми й спонукати їх до роздумів. Але цього не відбувається. Це фатально. Ніцше встановив для західних суспільств діагностику занепаду і примушував лише передбачати нормальний спад хвороби. Отже, хворобою, властивою для сучасних суспільств, є занепад. Хворий знаходиться у стані засліпленості щодо бачення своєї хвороби. Чим більше він хворий, тим більше він вважає, що здоровий. Занепадаюче суспільство більш прогресивне, коли швидше просувається до кінцевого пункту своєї хвороби. Читати далі »

Метаполітичне відродження Європи (уривок)

Додано 13 січня 2004 р., Mazepa

П’єр Кребс

Пропонуємо уривок з книги чільного діячо німецької Нової Правиці, лідера „Тулє-Семінар”у П‘єра Кребса. Уривок з його книги «Європейське відродження» (Тюбінґен, 1982) посприяє кращій орієнтації у проблематиці метаполітики, культурної гегемонії та культурної війни.

Італійський марксист Антоніо Ґрамші був першим, хто зрозумів, що держава не обмежена лише політичним апаратом. Він встановив, що політичний апарат існує паралельно з так званим громадянським апаратом. Іншими словами, кожен політичний апарат зміцнюється через громадський консенсус, психологічну підтримку мас. Ця психологічна підтримка прямо виявляє себе через консенсус на рівні культури, світогляду і етосу. Взагалі існування політичної влади залежить від культурної влади, поширеної у масах. На підставі цього аналізу Ґрамші зробив висновок, чому марксистам не вдалося взяти владу у буржуазних демократичних державах: вони не мали культурної влади. Неможливо здобути політичну владу, попередньо не здобувши контроль над культурною владою. Спочатку слід здобути згоду людей: їх ідеї, етос, мислення, система цінностей, мистецтво, освіта повинні бути змінені і працювати на революцію. Лише коли люди відчувають як самоочевидну необхідність потребу змінити існуючу політичну владу, відокремлену тепер від загального консенсусу, починається руйнування і повалення. Метаполітику можна розглядати як революційну війну, яка ведеться на рівні світогляду, мислення і культури. Читати далі »

Нові тенденції правої ідеології в Європі

Додано 7 січня 2004 р., Mazepa

Андрій Холявка, МЛ “Бриколаж”, м.Львів

Сягнувши максимуму у 1968 році, радикальний рух „нових лівих” швидко пішов на спад і у 70-і роки закінчив своє існування в глухому куті політичного тероризму. Проте та частина молодих людей, яка поділяла праворадикальні погляди і перебувала на протилежному боці барикад, зуміла зробити суттєві висновки з невдач своїх лівих візаві. Коротко їх можна підсумувати так: політичний рух не має шансів прийти до влади або утримати її надовго, якщо він не переміг у сфері ідеології і не став яскравим явищем у сфері культури. Умовою політичної перемоги є завоювання культурної гегемонії. Читати далі »

Маніфест Нових Правих (старий переклад)

Додано 7 січня 2004 р., Mazepa

Ален Бенуа і Шарль Шампетьє

ВСТУП

I. Обставини

Що таке сучасність?

Криза сучасності

Лібералізм — головний ворог

II. Основи

Людина: мить живого

Людина: вкорінене буття, небезпечне і відкрите

Суспільство: тіло спільнот

Політика: суть і мистецтво

Економіка: по той бік ринку

Етика: творити себе

Техніка: мобілізація світу

Світ: різноманітний всесвіт

Космос: континуум

III. Напрямки Читати далі »