Bricolage NL  
 

Расовий націоналізм — правий чи лівий?

Ян МакКіні

Де в межах наявного політичного спектру правих та лівих можна знайти філософію расового націоналізму? Для правих — від Раша Лімбафа до Спілки Джона Бьорча, — расовий націоналізм (РН) є соціалістичним, колективістським, лівацьким, похідною марксизму. Для марксистів та лібералів РН — фашистський, ультраправий або й інструмент корпоративних інтересів. Чи хоч один із цих поглядів вірний? Ажніяк.

В значній мірі ця плутанина існує через переконання людей у тому, що будь-яка політична філософія чи рух обов’язково існує в межах однієї з двох категорій: правої чи лівої. Сьогодні ці категорії грубо визначають як «праву консерваторську» та «ліву ліберальну». Причиною, з якої РН не вписується у жодні рамки є те, що і консерватизм, і лібералізм розглядають світ, послуговуючись економічною термінологією.

Простіше кажучи, основою правих є капіталізм, а лівих — марксизм; тоді як РН будує свою ідеологію на біології та розглядає економіку як важливе, але все ж другорядне питання.

РН не має визначеної економічної філософії. Економіка перш за все мусить забезпечувати расові інтереси. Коротше, РН відкидає консервативну модель вільного ринку та марксистський державний контроль.

Для ілюстрації можна проаналізувати погляди лібералів та консерваторів на питання охорони довкілля. Консерватори переймаються впливом екологічного законодавства на бізнес. Вони вважають, що в ідеалі всі екологічні нормативні акти й закони мусять бути ліквідовані, як тільки починають зменшувати прибутки від виробництва. Заводи, наприклад, вже не можуть скидати неперероблені відходи в найближчу ріку або токсичні гази в атмосферу. Консерватори повязують неконтрольоване забруднення довкілля в минулому із економічним зростанням. Звичайно, вони не думають про те, що економічний ріст дорого обходиться і землі, і людям. В багатьох районах США лише починає проявлятися ефект від викидів двадцятирічної давності. Чимало річок, забруднених видобутком корисних копалин, що припинився покоління тому, сьогодні не здатні підтримувати життя. Наше покоління отримало у спадок тягар сміттєзвалищ, які потребують очищення. Ясна річ, мільйони робочих та їх дітей роками страждали від наслідків шкідливого виробництва та викидів в довкілля.

А як ліві дивляться на екологічні проблеми? Їх дотепна відповідь — всезагальне державне регулювання, що виливається в тисячі обтяжуючих законів. Тобто, по великому рахунку, вони призводять до економічного занепаду. Але чи це направду стосується здоров’я людей? Частково їх мотивація заснована на марксистській ненависті до вільного підприємництва та багатства; мільйони заборон, навішаних на бізнес насправді шкодять людям гальмуванням національної економіки, таким робом випестується залежність від уряду. Крім того, ліві вважають нерівномірний розподіл благ несправедливим та впроваджують політику, що б забирала гроші в одних і віддавала іншим.

По суті, все це вписується в марксистську економічну теорію економічної рівноправності та державного регулювання економіки. Разом із тим, інший фактор, що підкреслює суттєвий елемент лівацької думки, продемонстровано їх фракцією «прав тварин». Вона ставить добробут і здоров’я людства на друге місце після тварин. На думку крайніх активістів «прав тварин», людство своїм існуванням суперечить Природі, являє собою небезпеку всьому життю і є ворогом Земної. Вони вважають, що світ став би непоганою штукою, якби всі ми простісінько собі зникли.

Чим же різнитиметься РН уряд в своїй енвайронменталістичній позиції? Філософія РН сама по собі запобігатиме виникненню значної частини проблем: людина розглядається як частина природи; вона є одним із проявів Природи.

РН займає протилежну позицію до поглядів консерваторів, які вважають людину власником світу, що підпорядковує свої особистій волі усю землю й тварин. РН заперечує і крайню ліву позицію, яка твердить, що людина руйнує Природу, що ми вже відділені від неї.

Як не дивно, обидві точки зору базуються на анти-природницьких поглядах, сформованих семітськими релігіями — християнством та юдейством. Вони відособлюють людину від природи. РН заперечує такі чужинські погляди. (Примітка FolkandFaith: Автор помиляється, вважаючи що справжнє християнство не різниться від юдаїстської версії, на яку він посилається. Із цим ми однозначно не погоджуємось).

РН допускає індивідуальну відповідальність та бажання мати якомога більше економічних свобод. Не маючи на меті знищення вільної економічної системи, ми приймаємо нерівномірний розподіл благ як даність. Одначе, як ми зазначили вище, РН ставить здоров’я народу над економікою. Остання розглядається як інструмент розвитку расової спільноти, а не як самоціль. Отже, небезпечні викиди та експлуатація робочих буде заборонена — не через прагнення збільшити державний контроль, а задля захисту довкілля, обов’язкової умови здорового життя. Ми усвідомлюємо небезпеку надприбутку й тих корпорацій, які здатні маніпулювати урядовою політикою у власних, часто деструктивних, егоїстичних цілях: НАФТА (Північноамериканська асоціація вільної торгівля), ГАТТ (Генеральна угода по митних тарифах та торгівлі); небезпеку лобіювання притоку дешевої іммігрантської робочої сили — все те, що знижує дохід середнього американського робітника.

Іншим питанням, що відрізняє консерваторів та лібералів від РН, є імміграція. Десятки років ми переживаємо безпрецедентний рівень імміграції. Ця імміграція суттєво відрізняється від минулих: зараз майже всі мігранти небілі. Навіть голосування показує, що абсолютна більшість американців хоче суттєвого зниження рівня імміграції або й депортації мігрантів. Федеральний уряд робить неефективні спроби контролювати імміграцію — хто при владі, демократи чи республіканці, не грає ролі. Ось де сходяться і ліберали, і консерватори: вони вважають що потужна імміграція мусить тривати. Ліберали уявляють собі світ без національних кордонів, світ «справедливості» та «рівності». Консерватори ж обмежуються обговоренням проблеми чи просто воліють надати громадянство усім іммігрантам, незалежно від раси. Навіть якщо вони виступають проти імміграції, все зводиться до економічної дискусії: іммігранти заважають чи допомагають економіці; кожна сторона вихваляється своїми дослідженнями та статистикою, що підтверджує їх позицію.

Як же розглядатиме імміграцію РН уряд? По-перше, імміграція буде суворо заборонена іншим расам. Кордони добросовісно охоронятимуть, будь-який небілий нелегальний іммігрант буде негайно репатрійований на батьківщину. Громадянство навіть для Білих іммігрантів надаватиметься лише відповідно нашим потребам. Знову ж-таки, основна увага приділятиметься інтересам нашої расової спільноти. Звичайно, позиція РН — це єресь для більшості консерваторів та майже всіх лібералів — адже вони не мають расових установок, лише економічні. Ми не говоримо, що РН уряд заборонить небілих туристів, дипломатів чи просто гостей. Але небілі ніколи не зможуть отримати громадянство, брати участь в нашому політичному процесі; вони не матимуть впливу на наші медіа, освітню систему й культуру.

Вище ми розглянули лише деякі сфери, в яких праві та ліві не можуть дійти згоди; вони все одно використовують певну економічну модель як основу своєї позиції. Давайте ж розглянемо ті області, де і правих, і лівих об’єднує опозиція до РН. Перш за все, сходяться їх погляди на міжрасові шлюби, змішування рас та інтеграцію. В цьому випадкові ми вважаємо, що їх згода ґрунтується не стільки на економіці, як на хибному твердженні про рівність рас. Особливо цікаво те, що расова рівність проголошена марксистською ідеологією, буквально кілька десятків років тому більшість консерваторів заперечували її. Зміна у поглядах спричинена модою на політкоректність, а не якимись новими фактами.

Але, знову ж-таки, консерватори нігди не мали расового імперативу у своїй філософській системі — незважаючи на звинувачення лівих.

Ми припускаємо, що серед різноманітних консервативних фракцій в минулому були захисники нашої раси, але ж просто неможливо захищати наших людей від шаленого натиску лібералів ортодоксальною економічною концепцією.

Очевидно, що держава РН тут не матиме труднощів. Наприклад, міжрасовий шлюб буде злочином. Люди, які займатимуться подібним збоченням будуть щонайменше депортовані чи заарештовані. Звичайно, сьогодні багато «прогресивних» осіб вважає, що це несправедливо, що це обмежує права людини. Але варто пам’ятати, той факт, що міжрасовий шлюб був злочином у США зовсім недавно — декілька десятиріч років тому. Дуже небагато Білих вважало таку заборону суттєвим обмеженням свободи, розуміючи й сприймаючи її як природну моральну парадигму.

Можливо, хтось спитає «а що ж власне РН мають проти міжрасових шлюбів»?

Це питання більше за будь-яке інше демонструє різницю між РН та матеріалістично зорієнтованою філософією лібералізму й консерватизму. Як ми вже зазначали раніше, РН ґрунтується на визнанні законів Природи.

Навіть побіжний погляд на світ Природи виявляє провідні сили, що керують життям: видоутворення, конкуренція та поширення. З прадавніх часів життя формувало все складніші й складніші форми. Ми бачимо багатоманітність в рослинності і тваринному світи; кожен підвид розвиває особливі навики та риси, поступово відділяючись від предків. Цей процес відбувався від часу появи найпростіших одноклітинних аж до з’яви людини. Міжрасовий шлюб являє собою деволюцію, анулювання всезагального плану Природи.

РН вважає, що бажання з’єднатися й поріднитися із людиною свої раси є природним та інстинктивним. Навіть сьогодні, коли міжрасові побачення рекламуються і заохочуються школою і ЗМІ, і ряд обережних урядових програм направлені на пропагування расової інтеграції, переважна більшість Чорних та Білих обирає собі супутників життя своєї раси..

Сьогодні ми відмічаємо незначне зростання міжрасових шлюбів. Одначе, нікого не здивує, що за умови усунення усіх цих заохочуючих програм і пропаганди, кількість подібних шлюбів швидко зменшиться.

Прогрес можливий лише у гомогенному суспільстві, в якому люди розуміють значення спільноти, історії та солідарності. Іще не так давно Білі у США знали це. Ми мали впевненість у нас самих, у нашій нації, культурному спадкові, у нашій расі. Ми вірили, що ми були найкращими. Звичайно, якщо зараз це читає небіла людина — я маю надію, — вона розуміє, що всі ці положення ґрунтуються на наших власних стандартах. Як у будь-якій школі, спортивній команді чи військовій одиниці, ми віримо, що наша група є найкращою і працюємо над самовдосконаленням. Змагання надихає і стандарти весь час піднімаються. Звичайно, опоненти також вважають себе найкращими, але ясно, що кожен не може бути переможцем.

Таким чином, характерною людською рисою є змагальність — одні є кращими за інших. Отже, маємо дві природні характеристики людства: расова спорідненість та расова конкурентність. РН приймає це як даність і намагається ув’язати обидві тенденції для вигоди суспільства. І консерватори і ліберали ігнорують ці проблеми, а у гіршому випадку створюють умови, де обидві тенденції конфліктують: мультирасіалізм, мультикультуралізм, гетерогенне населення.

Економічні й матеріалістичні філософії консерваторів та лібералів ставить нас віч-на-віч і з проблемами сучасності. Ми бачимо, що соціальні умови день у день погіршуються. Лише заміна сьогоднішньої позиції на таку, що базується на нормальній, природній моралі, може дати нам надію на майбутнє.

переклад: Maryna

джерело: www.folkandfaith.com

спец. for «Бриколяж web-log»

Залишити коментар