Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Новітня екологія  —  Родові екопоселення
Автор невідомий
Дата публікації 15 листопада 2005 р.
Родові екопоселення

У сучасних умовах, створення альтернативних поселень можна розглядати одночасно і як спробу підготуватися до бурхливих змін нового століття, і як можливість уже зараз вийти за межі системи сучасного суспільства, що гнітить. Альтернативне поселення тому і може бути названо альтернативним, що являє собою щось нове як у відношенні традиційного, так і технократичного суспільства. При цьому воно може нести в собі риси і того, і іншого, створюючи нову якість.

Від традиційного суспільства, поселення може успадкувати простоту побуту, неагресивне відношення до середовища, зведення впливу на природу до мінімуму, розміряний порядок життя, общинну солідарність і мирське самоврядування. Від сучасного індустріального суспільства повинна бути успадкована інтелектуальна насиченість, энергоэффективні й інформаційні технології, духовний динамізм. Поселенці — самі собі і керуючі, і керовані. Вони змушені не наказувати, а домовлятися, погоджувати. Але головне — вони зберігають творчий початок, прагнення до створення нового (але при цьому без руйнування). Це соціальна творчість — головне, що помітно виділяє Людину з природного Середовища. Тому можна розглядати поселення не як повторення пройденого, а як крок уперед на шляху розвитку людського духу.

Саме по собі альтернативне поселення — це деякий довгостроковий проект, що для суспільства в цілому не має самостійного значення, як і будь-яка інша акція. Альтернативне поселення самим фактом свого існування, здатне показати ту чи іншу модель іншого суспільного устрою і дати певний досвід. І цей досвід дуже важливий для відпрацювання стратегії, тактики, програми дій екологічного руху, його ідеології у цілому.

Характерні риси екопоселень

Дотепер не існує загальновизнаного визначення екопоселення. Ми визначимо екопоселення як:

поселення розумних розмірів; із усіма рисами людської діяльності; у якому вона (діяльність), безпечно інтегрована в природне середовище; що підтримує здоровий розвиток людини; і може успішно існувати невизначно довгий час.

Людський масштаб — це коли усі в громаді знають один одного і кожний почуває, що може впливати на напрямок розвитку поселення. Як правило, це група не менше 100 і не більше 500 чоловік.

Поселення з усіма рисами людської діяльності. Усі аспекти життя людей: проживання, відпочинок, суспільна діяльність і комерція — повинні бути представлені в збалансованій пропорції. Більшість сучасних поселень — міські, приміські і сільські — розділені по функціях: одні райони відведені для проживання, інші — для покупок, треті — для виробництва і т.д. Ці райони перевищують розміри, у яких люди почувають себе комфортно. Концепція екопоселення заміняє великий масштаб і спеціалізацію на інтеграцію функцій у розумних розмірах. екопоселення стає зліпком усього суспільства в мініатюрі.

Людська діяльність безпечно інтегрована в природне середовище. Один із найбільш важливих моментів даного принципу — ідеал рівності між людиною й іншими формами життя, при якому людина не намагається домінувати над природою, а знаходить належне місце в ній. Іншим важливим аспектом є циклічне використання матеріалів: застосування відновлюваних джерел енергії (сонячної, вітрової і т.д.); компостування органічних відходів і повернення їх землі; вторинна переробка стоків; не вживання отрутних і шкідливих речовин.

Підтримує здоровий розвиток людини в екопоселенні — це людські громади, і без здоров'я їхніх мешканців навряд чи вони можуть бути успішними. «Здоровий розвиток людини» повинен цілісно містити в собі всі грані людського життя — фізичні, емоційні, розумові й духовні, і не тільки для окремих індивідуумів, але і для всіх поколінь в цілому.

Може успішно існувати невизначено довгий час. Принцип стійкості (сталості) зобов'язує до визначеної чесності в концепції екопоселення. Без нього було б легко в короткий час створити поселення, що здасться гармонійно вписаним в природу і, буде мати всі необхідні риси екопоселення, але насправді буде у схованому вигляді проживати капітал, накопичений в інших частинах суспільства, чи ж не буде включений який-небудь важливий аспект життя (наприклад, діти чи старі). Ці «білі плями» зустрічаються в багатьох існуючих громадах. Звичайно, усі ми взаємозалежні, і поселення розумних меж не може бути зовсім багатоплановим; але принцип стійкості (сталості) вимагає не експлуатації інших частин сучасного світу — як людської, так і іншої, а також приналежне нащадкам.

Уперед, а не назад

Якщо екопоселення — настільки чудова ідея, чому ми вже не живемо в них? Одна із найчастіших відповідей полягає в тому, що більшість людей таки вже в «екопоселеннях». Відповідно до цього погляду, кращою моделлю екопоселення є традиційне селянське село, і для того, щоб знайти первозданну гармонію з природою й один з одним, усі повинні повернутися до такого способу життя.

Безумовно, справедливо, що можна багато чому навчитися в цих селах, у яких як і раніше живе біля половини населення планети. Однак ми не думаємо, що вони втілюють описаний тут ідеал екопоселення. Робота в них важка, тривалість життя невелика, можливості для розвитку особистості й творчості убогі, розмаїтість життєвих укладів дуже незначна. Гармонія між цими селами і навколишнім середовищем найчастіше прямо залежить від низької щільності населення — розкоші, якою ми більше не володіємо. Нарешті, традиційні села навряд чи можна вважати зразками гармонії між людьми. Сільське життя болісно патріархальне: сварки й недовіра між дворами і сусідніми селами, підозріле відношення до зовнішнього світу і т.і.

Ми хочемо з усією ясністю визначити екопоселення, як чітко постіндустріальний феномен. Хоча вони і вбирають у себе весь людський досвід, але ніяк не є поверненням до попереднього способу життя.

екопоселення виростають із потреб і можливостей, викликаних:

новими екологічними обмеженнями (через високу щільність населення), новою технікою і технологіями, новим рівнем свідомості.

А якщо це так, то відповідь на питання, чому ж ми дотепер не живемо в екопоселеннях, проста: ці потреби й можливості настільки нові, що суспільство ще не встигло усвідомити їх. Більша частина технологій і знань, на яких, імовірно, будуть базуватися екопоселення, відновилися меньше 20 років тому.

Проблеми екопоселень

Важко бути першовідкривачами в будь-якій справі, в тому числі в створенні стійких поселень, але на цьому шляху зустрічаються нагороди.

Численні групи займаються творенням екопоселень вже десятки років. Щоб оцінити труднощі, із якими зіштовхуються першопрохідники, давайте розглянемо їхні основні проблеми.

Проблема біосистеми

Для того щоб здійснити ідеал — нешкідливо вписати екопоселення в природне середовище проживання, потрібно, щоб воно:

зберігало природне середовище на своїй території, виробляло їжу, паливо та інші біоресурси на місці, знезаражувала і переробляла усі свої відходи, уникала несприятливого впливу на навколишнє середовище в інших місцях застосуванням продуктів, зроблених поза цим селом.

Проблема будівельного стану

Необхідно, щоб экопоселення:

було побудовано з екологічно чистих матеріалів, використовувало відновлювальні джерела енергії, мінімально використовувало моторизований транспорт, було побудована так, щоб в мінімальній мірі впливати на місцеву екосистему.

Проблема економічної системи

Для того щоб екопоселення втілило ідеал здорового розвитку особистості і представляло всі риси людської діяльності, потрібна значна економічна активність. Ось найбільш імовірні питання економічного плану:

Що таке стійка економічна діяльність в плані підтримки життя членів поселення та в екологічному змісті? Які частини поселення повинні бути суспільними і які — особистими? Яка повинна бути власність на землю й будівлі? Як сполучити економічну й екологічну ефективність? Чи є прийнятна альтернатива грошовій економіці?

Проблема керування

Ідеали справедливості і не експлуатації вказують загальний напрямок розвитку екопоселень, але не дають чітких рекомендацій з їх втілення. Перед екопоселенням найбільше ймовірно постануть наступні питання з області керування:

Як будуть прийматися рішення, які методи будуть використовуватися для різних типів рішень? Як будуть вирішуватись конфлікти? Як будуть втілюватись в життя рішення громади? Які будуть роль керівництва й очікування від нього? Які будуть відносини екопоселення з адміністрацією району?

Питання об'єднуючих цінностей

Для того щоб справитися з усіма проблемами, члени екопоселення повинні мати як опору загальні цінності. Необхідність розвитку й підтримки такої спільності піднімає наступні питання:

Які загальні цінності, яке поводження й види діяльності повинні очікуватися в групі? Яким повинне бути загальне бачення групи, якщо воно взагалі повинне бути? Яким шляхом група повинна знайти, розробити й розвити це бачення? Як близькими повинні бути відносини між членами групи? Як найкраще розвинути цю близькість? Які будуть взаємини з тими, хто перебуває за межами групи?

Проблема цілісної системи

Є ще більш глибока і найчастіше невидима проблема «цілісної системи». Можливо, найбільші труднощі, із яким зіштовхується кожний, хто створює екопоселення, складається в необхідності зміни дуже багатьох сторін життя. Засновники громад звичайно, намагаються працювати над усіма змінами одночасно. Однак це вимагає набагато більшого часу й засобів, чим здається спочатку.

Як починати?

Досвід показує, що для створення поселення недостатньо доброї волі ініціаторів. У нашій країні кількість ініціативних груп обчислювалося декількома десятками, але успіху домоглися деякі. Як правило, ініціативні групи розпадаються через відсутність господарського й аграрного досвіду, через психологічні проблеми (несумісність, відсутність досвіду за рішенням міжособистісних проблем), через недосконалість організації: або занадто велика самостійність людей, що приводить до розмивання й зникнення громади, або занадто тверда організація, що приводить до розколів гострими психічними зривами. Серед факторів розпаду можна назвати і тиск ззовні, але часто і він зводиться до відсутності досвіду взаємодії з владою й населенням. Вирішивши заснувати власне поселення, варто пару років пожити у вже діючій громаді. Цей досвід, корисний навіть у тому випадку, якщо модель діючої громади здається невдалою. Зрештою, ця громада живе, а вашої — поки немає. Зрозуміло, можливі і виключення, при яких люди, що не мали подібного досвіду, можуть створити життєздатне поселення. Колись так і починалися перші поселення. Але для цього необхідні або великі стартові ресурси, або виняткові якості лідерів. Так що краще все-таки повчитися.

Суспільство майбутнього, як хотілося б більшості учасників таких проектів і як припускають ідеї общинного самоврядування, повинне бути позбавлено владної ієрархії. Однак спочатку успішні проекти, як правило, ієрархічні. І лише пізніше, коли більшість общинників починають приймати реальну, а не формальну участь у вирішенні загальних питань, починається рух до самоврядування. Формально демократія передбачається із самого початку, але більш вольова й утворена меншість без особливих проблем проводить необхідні рішення. Виникнення реальної низової демократії й самоврядування зв'язано з культурним ростом общинників.

Таким чином, оптимальною соціальною структурою поселення представляються наступна: реальні лідери (носії ідей, енергійні члени громади, що спочатку беруть вирішення питань на себе), повноправні общинники (готові брати на себе не тільки усі права, але і всі обов'язки, що зв'язують із громадою своє життя), волонтери (тимчасові жителі громади, не готові дати зобов'язання, необхідні для постійного життя в громаді, і тому позбавлені деяких прав — у вирішенні основних питань повинні брати участь ті, хто живе тут не тимчасово), діти (їхній статус приблизно дорівнює статусу волонтерів — максимум можливих прав, з тими обмеженнями, що накладає неповнота обов'язків).

Розходження в статусі общинників і волонтерів дозволяє зберігати керівництво за ядром громади, що не розмивається випадковими людьми. Добір у число постійних общинників повинний бути ретельним — за принципом психологічної сумісності. Якщо людина не може змінювати себе і вписуватися у виниклий раніше колектив, може бути, йому варто набратися досвіду і заснувати іншу громаду. У той же час приплив волонтерів дозволяє придивитися до потенційних членів громади і залучити до цього способу життя більше людей, чим могли б дозволити споконвічні матеріальні умови.

Створюючи альтернативне поселення, не варто забувати і про те, що воно повинне бути тісно пов'язане з навколишнім світом, стежити за процесами, що відбуваються в суспільстві, використовувати його ресурси для свого розвитку, для створення інфраструктури, що дозволило б при необхідності відмовитися від ресурсів великого світу, максимально зберігши комфорт і творчі можливості. У той же час привабливість і життєздатність общинної альтернативи дає шанс на розростання цього руху і поступову, некатастрофічну зміну існуючого суспільства. Ці вогнища соціальної творчості дають шанс на перехід до творчої цивілізації тим, хто до цього готовий.

Сконцентровані в одному місці альтернативні проекти і поодинці, і у взаємодії один з одним почнуть змінювати культуру місцевого співтовариства. Люди будуть перехресно попадати під вплив того чи іншого проекту, втягуватись в ту чи іншу діяльність (при успішному розвитку — усе місцеве співтовариство або його велика частина). Самотнє альтернативне поселення, з мого погляду, буде нежиттєздатним через відсутність достатньої кількості людей для відтворення й передачі ідей.

Коли спроби створити громаду приводили до невдачі, то майже завжди однією з причин було прагнення групи зробити занадто багато та занадто швидко, при неадекватній оцінці своїх ресурсів.

Проблема цілісної системи, таким чином, полягає в тому, щоб скласти правдиве уявлення про розмах проекту і знайти підхід, що дозволяє громаді розвиватися поступово: ефективно, безпечно й стабільно.

переклад: Олег Арзамасцев, Фонд сталого розвитку «Стара Волинь», e-mail: olgee@gala.net

джерело: www.dgerelo.org.ua - компіляція статей з книг: Р. Гілман «Екодеревні і стійкі поселення», А. Шубін «Альтернативна громада: екзотика, чи шлях в майбутнє», С. Фомічев «Поселення й стратегія руху, у пошуках ефективних рішень»

Догори
Роботи автора

Перейти до статей теми: