Перед смертю «Бриколяж» розродиться. Про це свідчить тривале запліднення, і важке як у засинаючої риби дихання. Ми не змогли (а можливо і не схотіли) піти далі і спробувати друкувати його на папері, і зараз лізтемемо назад, туди, де наші інтелектуальні гетто, кілька пляшок пива на вихідних, трохи вітчизняного ска, нескінченні кухонні суперечки, анонімний захист у вигляді e-mail і (спробуємо показати це нижче) зародки локальних автономістських ініціатив, чиє гасло: «Голосуйте за отамана Зеленого мертві не обдурюють!» стануть леймотивом наступної концепції.
Зараз там пустеля Гобі. Проте «урлу» зарегано і хостинг також. А отже фундамент до нового карткового будинку закладено.
Люсі Вайт з її «будівництвом народних спільт» усміхаєтся і втягує у себе солодкий ментоловий дим
Отже: назва Трипільський культурний центр «Дніпровська дивізія» (скорочено: ТКЦ «Дніпровська дивізія»)
Редакційні новини
Соціальний аспект
Екологія краю
Народний спорт
Малишкова культура
Історичне краєзнавство
Платформа (ver 0.1)
Трипільський культурний центр «Дніпровська дивізія» це автономна і локалізована на обухівських теренах ініціатива незалежних медіа-активістів.
Частина з них працює у паралельному режимі над наповненням націонал-анархічного мережевого часопису «Бриколаж» (
www.lab.org.ua
), чия географія не обмежується лише обухівським районом.
ТКЦ «Дніпровська дивізія» неполітична і некомерційна ініціатива представників Української громади м. Обухова, Київської області. Слід відзначити, що ми не боремося за владу, як не боремося і проти неї.
Наші цілі:
Збір, обробка і артикуляція соціальної, екологічної та культурної інформації місцевого значення;
Моніторинг дій місцевої влади, більше того її можливих зловживань, з наступним висвітленням у відповідних розділах нашого блогу;
Сучасні та історичні краєзнавчі студії;
Публікація місцевих авторів, рецензування та критика мистецьких тенденцій;
Формування незалежного від місцевої (як це не патетично від будь-якої) влади, на разі єдиного у краї альтернативного джерела інформації, з її наступним втіленням у паперовому вигляді;
Відродження кращих традицій місцевого самвидаву, громадської солідарності та незалежної журналістики;
Організація мережі громадських журналістів за принципом «Indymedia», з подальшим розширенням та усамостійненням обухівського медіа-простору;
Співпраця з представниками інших етнічних груп, робітничих та соціальних ініціатив, носіями позитивних ідеологій, зрештою тими, хто так чи інакше повязаний з нашим краєм і небайдужий до його майбуття.