Автор   Стаття 
Статті Бриколаж  —  Третя Позиція  —  Трагедія молодих
Френсіс П. Йокі
Дата публікації 8 липня 2004 р.
Трагедія молодих

Жадний відтинок американського народу не обманювався тою мірою, що теперішня молодь. Саме вона найбільшою мірою потерпає від правлячого режиму. Саме вона колись виступить у якости найнебезпечнішої для нього (режиму) опозиції.

Чужоземна меншість, яка контролює кіно, радіо, газети та журнали, спрямовує постійний потік пропаганди, щоб отримати повний контроль над душами молодих американців, які ще не досягли моральної зрілості. Кожен може впевнитися в успішності даної тактики, якщо побалакає з будь-яким представником молодого покоління від 19 до 27 років. Їх світогляд повністю клепався в Нью-Йорку, Голівуді та Вашингтоні.

Величезна кількість молоді має цинічне, спотворене ставлення до життя. Вони вважають пияцтво ознакою певного соціального статусу, обожнюють спорт та підносять статевий акт до основної життєвої мети. Збочене божевільне мистецтво, непристойні ексгібіціоністські танці та дика музика є духовною нормою американської молоді.

Книжки та журнали є пропагандою

Для захоплення серйозної молоді, яка щиро цікавиться вирішенням проблем, з якими ми стикнулися, вигадали підступний план. Були написані книжки, поставлені п’єси, організовані численні лекції, щоб прищепити думаючій молоді поняття класової війни та міжнародної ненависті.

Були засновані журнали саме з метою поширення пропаганди — Life, Look, Click, Esquire, Ken, Coronet — вони складалися таким чином, щоб привабити молодих читачів.

В результаті цієї кампанії по руйнуванню Християнського американізму серед молоді, вся преса, 95% книжок та всі публічні промовці є лівими. Ліві ідеї є невід’ємною частиною повітря, яким дихає американська молодь. Молода людина, що почала формувати свій світогляд протягом останніх семи років, ніколи навіть не стикалася з консервативним, християнським поглядом на життя. Її викладачі переважно є лівими, або бояться висловити свої думки, щоб не втратити роботу. Більшість батьків не усвідомлюють моральний стан своїх дітей, тому що вони самі є жертвами пропаганди. Батьки, що думають інакше, вважаються „старомодними”.

Молоді жертви червоної деморалізації

Трагедія мобілізації американської молоді під гаслами атеїзму, класової війни та соціального виродження в тому, що всі економічні та духовні біди американської молоді є складовою революційної програми комуністичних сил, які ж самі і створюють їх.

Революційна боротьба в Сполучених Штатах провадиться силами „Народного фронту” на чолі з Рузвельтом, що є лише тимчасовим лідером. Мету „Народного фронту” найкраще висловив французький комуністичний лідер Моріс Торез:

„ЦЕ буде уряд, що надасть робітничому класу та комуністичній партії всі можливості для агітації, пропаганди, організації та дії; уряд, що підготує прихід до влади робітничого класу; уряд, який буде провісником збройного повстання за перемогу диктатури пролетаріату. Для комуністів Народний фронт не є тактичним досвідом. Це навіть не виборча технологія. Це елемент їх фундаментальної політики, метою якої є впровадження в життя принципів Маркса та Леніна”.

Добробут є фатальним для комуністичних сподівань

Зараз легко побачити, що цю програму, хоча і успішну в сучасній Америці, неможливо застосувати, якщо нація є процвітаючою, якщо населення має продуктивну, добре оплачувану роботу. І Народний фронт, і його можливий наступник — кривава комуністична диктатура — можуть існувати тільки за умови тотальної економічної кризи та високого рівня безробіття, які ми маємо зараз.

Для „повного захоплення влади” застосовується тактика фінансового колапсу економіки, яка викликається всезростаючими необґрунтованими витратами уряду. Не важливо, чи потрібні ці витрати чи ні, головне витрати гроші, і витратити їх таким чином, щоб збільшити залежність позичальника від уряду, щоб зруйнувати його духовну силу та підготувати основу до класової ненависті. Ці громадяни поповнюють ряди Лівої армії, до якої зараз входять робітничі профспілки та інші галузеві об’єднання, до лав яких належать як негри, так і вчителі та професори, і, звичайно, значна частка молоді.

Трагедія молодих полягає в тому, що комуністичний план досягає успіхів коштом молоді, кожна нова тактика, що застосовується, робить стан молоді ще безнадійнішим та безвихідним.

Революціонери не прагнуть покращення ситуації

По-перше, серед молоді надзвичайно високий рівень безробіття. Сотні тисяч молодих американців віком до 27 років ніколи не мали іншого заняття, крім громадських робіт. Коли ж вони зрозуміють, що чужинницька верхівка, що контролює нашу країну, не хоче змінити цей стан речей за допомогою своїх революційних методів?

По-друге, вага всезростаючого державного боргу майже повністю лягає на плечі молоді. Неважливо, як цей борг ліквідуватимуть — шляхом інфляції чи виплачуючи долар за долар — він буде виплачений коштом щастя та незалежності сучасної американської молоді. Якщо держава націоналізує всю приватну та корпоративну власність, щоб виплатити цей борг, то які економічні сили залишаться в країні, щоб керувати нею та розумно використати наявні мільярди? І до цього колапсу Червона диктатура підштовхує Америку за допомогою постійних економічних криз. Якщо ми приймемо цей шлях, то це означатиме, що сучасна молодь буде приречена на рабське життя, вона працюватиме не заради власних бажань та щастя, а на державну машину. З кожних зароблених 3-х доларів, робітник віддаватиме державі два. Не варто і загадувати, яким злиденним буде рівень національного життя.

По-третє, особисте майбутнє майже кожного молодого американця знаходиться в небезпеці. Не кожен з молодих хлопців, хто навчається зараз в університетах та коледжах та витрачає час на суперечки „як зупинити Гітлера!”, знає де буде працювати і чи отримає роботу.

Де взяти стільки дослідних інститутів та будівництв, щоб прилаштувати всіх молодих інженерів, чи фірм — для молодих бухгалтерів та стенографісток?

Скільки зараз сімей може дозволити собі послуги лікаря, навіть якщо це дійсно необхідно?

Або адвоката, щоб позиватися в суді?

Де майбутнє для всіх випускників комерційних училищ?

Молодь завжди приймає участь у війнах

Нарешті, мільйони молодих американців будуть мобілізовані до війська, яке воюватиме в Азії та Європі за перемогу світового комунізму (якщо не підніметься потужна хвиля християнського націоналізму, який змете чужинницьку меншість з Капітолійського пагорбу). Війна дасть шанс нашому „ліберальному” урядові помститися іноземним державам, які ліквідували у себе класову війну, за завдану шкоду, та задушити за допомогою репресивної військової машини зародження антирадикального руху християнських націоналістів,

Ті, хто повернуться з війни до комуністичної Америки, захочуть лежати на цвинтарях Західної Європи разом зі своїми загиблими товаришами.

Комуністичні лідери запевняють, що Народний фронт має не лише задушити фашизм, але й призвести до перемоги комуністичної диктатури. Послідовники лівого руху відкрито займають найвищі пости в федеральному уряді, який більше не контролюється американцями. Невже, постаючи перед такою перспективою, американська молодь продовжуватиме розглядати ілюстровані журнали та покірно очікуватиме, доки ці м’ясники не розпочнуть свою криваву справу?

Молодь Америки — прокидайся! Це твоя проблема і твоє покликання. Ти станеш жертовним ягням, якщо вони виграють.

переклад Олени Жарко та Олега Шеленко

Догори

Перейти до статей теми: