Не варто говорити про націонал-комуністичний синтез, не згадавши при тому явище, помилково окреслене як „національний маоїзм”. 27 квітня 1978 року, „L’Unitб”, властиво друкуваний орган італійської Комуністичної партії опублікував статтю за назвою „Мова Фреда і Червоних Бригад”, послуговуючись у якости теоретичного першоджерела брошюрою Франко Фреда „Деконструкція Системи” (1968).

Використовуючи офіційні постуляти Червоних Бригад „L’Unitб” спробувала довести наявність зв’язку між тогочасною і сьогоденною революційною риторикою.

Ця стаття була класичним прикладом того, що з легкої руки преси отримало назву „національний маоїзм”. Неакадемічне сполучення слів зовсім не відповідало науковій точці зору на явище і було у цілковитій власности журналістів. В кожному разі, ідеольогеми, заявлені складовими цього явища, їх сполука розглядалася як цілком органічна. Якою ж була справжня природа цього явища?

Головний відповідником національного маоїзму була група “Lutte du Peuple”, безпосередній уламок „Молодої Європи” Жана Тіріяра. Тіріяр не був ідеольогом, проте інтелектуальний зв’язок із ним не варто применшувати.

“Lutte du Peuple” була похідною від „Lotta di Popolo”. Ця організація залишила „Giovane Europa” і на разі представляла Тіріара в Італії. Сестринські організації поставали у Гішпанії, Германії і Франції.

Французська фракція рахувалася чи не найвагомішою, після італійської “Organisation Lutte du Peuple”, зорганізованої лівими націоналістами з “Ordre Noveau” і європейськими соціялістами “Pour une Jeune Europe” (не плутати з Тіріяровою організацією). Їхнім лідером був Yves Battaille. „В Італії вони співпрацюють з ріжноманітними позапарляментськими групами і особливо з “Lotte di Popolo”. У Франції бійці нового європейського опору створюють передумови для нової ідеольогії, котра є точнісінькою копією „Lotta di Popolo”. Так постає французське відділення „Lotta di Popolo”.

Німецьке відділення це „N.R.A.O”, the National Revolutionare Aufbau Organisation.

Ідеольогія ріжноманітних віддлень “Organisation Lutte du Peuple” була сумішшю тез Тіріяра і тогочасного європейського маоїзму. Якщо Тіріяр говорить передусім про нову об’єднану Європу, то “Organisation Lutte du Peuple” рухається далі – крім того, вона пропагує маоїзм.

Yannick Sauveur, автор серйозних соціополітичних досліджень говорить про те, що більш правильним визначенням для “Organisation Lutte du Peuple” буде не „національний маоїзм”, але „націонал-більшовизм семидесятих”.

Національний вимір змінюється. Ми говоримо вже про Європу, а не лише Германію. Відповідно до цього і більшовизм не такий, яким він був у тридцятих. Тепер це Мао, ідеольогічний вклад котрого поза жадним сумнівом. Накінець, проповідувана “Organisation Lutte du Peuple” концепція унітарної Європи є ні чим иншим, як ще однією похідною від робіт Мао.

Не витримуючи тиску влади відділення “Organisation Lutte du Peuple” поступово зникають, не залишаючи за собою спадкоємців, принаймні у другій половині семидесятих.

переклад М. „Мазепи”, МЛ „Бриколяж”, Обухів - Київ